на головну

Новини Історія району Краєзнавчий музей Фотогалерея

 

Районна державна адміністрація

Керівники
Графік прийому
Публічна інформація
Адмінпослуги
Звернення громадян
Телефонний довідник
Розпорядження
Бюджет
Державні закупівлі
Агросектор
Регуляторна політика
ЦНАП
Підприємництво
Запобігання корупції
Енергозабезпечення
Культура
Освіта
Медицина
Соціальний захист
Сімя і діти
Відділення поліції
Податкова інспекція
Громадська рада
Вакансії
Голодомор 1932-33
Незалежність-25
Спостережна комісія

Цивільний захист

 

    

НОВИНИ
 

Новини обласної державної адміністрації


 

Заходи,

які заплановано провести в Ізяславському районі

з 25 серпня до 04  вересня 2016 року

 

АРХІВ НОВИН

 
 

 

 

 

 

 

СЕРПЕНЬ

пн

вт

ср

чт

пт

сб

нд

01

02

03

04

05

06

07

08

09

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31

 

 

 

 

липень

вересень

 

 

   
 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

Спільний міжконфесійний молебень за єдність і мир в Україні

 

24 серпня вся Україна відзначала найважливіше державне свято. Це не просто День народження держави, це зриме втілення мрій і сподівань багатьох поколінь наших предків, які віками плекали самостійність.

На жаль, нині наша Батьківщина проходить у черговий раз випробування - випробування на єдність та територіальну цілісність. Схід України став ареною бойових дій. За нашу державність і суверенітет проливають кров мужні сини країни. Тому цей ювілейний день незалежності України відзначали в місті Ізяслав без гучних святкувань.

Проте, знаковим символом прагнення до єдності українського суспільства стала спільна участь у міжконфесійному молебні  парафіяльних громад Ізяславського благочиння Хмельницької єпархії Української Православної Церкви Київський патріархат та парафії святого Йосипа Римо-католицької церкви міста Ізяслав, який проведено 24 серпня у День незалежності України.

Молитовний захід відбувся у глибоко символічному для усіх ізяславчан місці – біля Алеї Героїв Небесної Сотні. До місця проведення духовного заходу вірні кожної релігійної конфесії урочисто прийшли хресними ходами від своїх храмів.

Участь у міжконфесійному спільному молебні взяли перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук, заступник голови районної ради Михайло Борисюк, міський голова Валентина Корнійчук, учасники АТО, представники організацій, підприємств, установ району, а також громадськість та гості міста.

Усі присутні на заході здійснили спільну молитву за єдність держави, порозуміння у громадах та в країні, а також за славних захисників Батьківщини.

Крім того духовенством було відправлено спільну панахиду за борців, що полягли за волю, незалежність та територіальну цілісність України.

З молитовними настановами звернулися до присутніх священнослужителі різних конфесій: митрофорний протоієрей отець Володимир Ковальчук (УПЦ КП) та отець Едуард Пюро (РКЦ), зазначивши, що дар Незалежності – це Божий дар для всіх. Для того, щоб ми мали вільну і незалежну Україну, десятки, сотні і тисячі героїв України упродовж століть віддавали своє життя, але цей дар отримали ми. Цінуймо цей дар. Цінуймо свою свободу, цінуймо вільну і незалежну Україну і докладімо всіх зусиль, щоб цей дар втримати, щоб вільну і незалежну Україну ми могли розбудувати і передати нашим наступним поколінням. Нехай Господь Бог нам у цьому допомагає.

Після завершення спільного молебню священнослужителі благословили усіх присутніх.

У рамках відзначення 25-річчя незалежності України  вірянами було виконано українські пісні, а також продекламовано патріотичні вірші. 

На жаль, у спільній молитві за Україну та її народ,  не взяли участь представники духовенства Ізяславського благочиння Шепетівської єпархії Української Православної Церкви. Вони повідомили, що піднесли свої молитви у власних храмах.

ФОТОКОЛАЖ

25.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

На Ізяславщині із робочою поїздкою побував т.в.о.заступника голови –

керівника апарату обласної державної адміністрації Олег Кузмінчук

 

25 серпня т.в.о.заступника голови – керівника апарату обласної державної адміністрації Олег Кузмінчук побував із робочою поїздкою  в Ізяславському районі. У ході поїздки він ознайомився із підготовкою Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 5 ім.О.Онищука, гімназія», який є в Ізяславському районі опорною школою.

Із О.Кузмінчуком зустрілися: голова Ізяславської районної державної адміністрації Борис Яцков, заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко, т.в.о. начальника відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Лариса Сологуб, директор закладу Любов Бізюк.

У ході спілкування Олег Петрович наголосив, що створення опорних шкіл в області здійснено із  метою покращення умов для забезпечення рівного доступу до якісної освіти, певних напрямів спеціалізації, ефективного використання наявних  в країні ресурсів, створення умов для здобуття якісної загальної середньої освіти, впровадження допрофільної підготовки і профільного навчання, поглибленого вивчення окремих предметів, забезпечення всебічного розвитку осіб, а також допрофесійного навчання незалежно від місця їх проживання.

Директор опорної школи Любов Бізюк доповіла про  підготовку закладу до прийому дітей.  Всі оглянули приміщення спортивного залу школи, де йдуть роботи із заміни підлоги. Олег Петрович оглянув класні кімнати, кабінет медичного працівника, майстерні, шкільну їдальню, тощо.

Перебуваючи на Ізяславщині, т.в.о.заступника голови – керівника апарату обласної державної адміністрації Олег Кузмінчук та голова районної держаної адміністрації Борис Яцков також ознайомились із ходом проведення робіт із реконструкції приміщення Ізяславської центральної районної лікарні та відвідали ряд інших об’єктів.

25.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

УКАЗ

Президента України

 

Про нагородження відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"

 

 

За значні особисті заслуги у становленні незалежної України, утвердженні її суверенітету та зміцненні міжнародного авторитету, вагомий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, культурно-освітній розвиток, активну громадсько-політичну діяльність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народу

 

п о с т а н о в л я ю:

 

Нагородити відзнакою Президента України – ювілейною медаллю "25 років незалежності України"

 

по Хмельницькій області

 

КОВАЛЬЧУКА Володимира Дмитровича - благочинного храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Української православної церкви Київського патріархату

 

 

Президент України                                                                                                                                                                              Петро Порошенко

 

м. Київ

19 серпня 2016 року № 336/2016

 

25.08.2016 р.

 

 

Представники Ізяславщини взяли участь в обласних заходах з нагоди відзначення   25-ї річниці незалежності України

 

 

 

24 серпня за участю голови облдержадміністрації Олександра Корнійчука, голови обласної ради Михайла Загородного  на центральній площі міста Майдан Незалежності відбулися урочисті заходи з нагоди відзначення 25-ї річниці незалежності України.

«Сьогоднішнє свято із запахом пороху, воно надихає боронити цілісність країни, відвойовувати рідну землю, консолідувати українців у єдину націю, а всіх громадян України – у єдиний народ», - сказав Олександр. Корнійчук.

Традиційно керівництво  області вручило відзнаки подолянам, які відзначились у різних сферах соціально-економічного розвитку краю. За вагомий особистий внесок в утвердження української державності та активну   діяльність Почесною грамотою Хмельницької обласної ради  нагороджено нашого земляка  Петра Павлюка, депутата Хмельницької обласної ради, генерального директора ФГ «Агро-Інвест»  (с.Ліщана).

 

Після урочистої частини заходи продовжились на Майдані Незалежності в Хмельницькому  культурно-мистецькою акцією, у рамках якої на майдані Незалежності розгорнулось наметове містечко з презентацій традицій національної культури та української кухні усіх районів Хмельниччини та міст обласного значення. У тому числі було розгорнуто і презентаційну виставку Ізяславського району. Основними її елементами стали:  зображення великого герба Ізяславського району, виготовленого із злаків, плодів калини та листя  в обрамленні районного Рушника єднання, який було створено майстринями району в 2013 році  з нагоди відзначення 90-річчя з часу утворення Ізяславського району, та двохметрова лялька-мотанка «Ведучка». Також в експозиції району було представлено інформацію про волонтерську діяльність в Ізяславському району. Керівникам області було передано сухі борщі та супи, виготовлені волонтерами та прихожанами  парафії св.вмч. та цл. Пантелеймона УПЦ (м.Ізяслав).

 

Під час  огляду головою обласної державної адміністрації Олександром Корнійчуком та головою обласної ради Михайлом Загородним   експозиції району головою районної державної адміністрації Борисом Яцковим було вручено  Ізяславський коровай.

У рамках святкової концертної програми відбувся парад  духових оркестрів області. У ньому, серед 9 колективів, взяв участь народний аматорський ансамбль духової музики «Музики Надгориння» Ізяславського районного будинку культури (керівник Юрій Шагун).

В обласному фестивалі мистецтв «Ода Україні», за участю переможців районних та міських фестивалів,  взяло участь 49 творчих колективів та солістів. Ізяславщину в обласній концертній програмі представляли:   зразковий ансамбль народного танцю «Барвограй» Ізяславської дитячої школи мистецтв (керівник Зоряна Кузема) та народний аматорський ансамбль української пісні «Терниця» Ізяславського районного будинку культури (керівник Галина Петруньова).                                                               

 

У цей же день на майдані Незалежності відбулись виставка-ярмарок та майстер-класи «Барви Хмельниччини» за участі 201 майстра народної творчості Хмельницької області. У ньому також взяли участь представники Ізяславського району.

 

Крім того 23 серпня у День Державного Прапора України  в місті Хмельницький відбувся обласний фестиваль хорів ветеранів війни та праці. Творчі колективи ветеранів області, у тому числі  творчий колектив ветеранів Ізяславського району, взяли участь в урочистій церемонії підняття Державного Прапора України на майдані Незалежності міста Хмельницький. Під час церемонії  25-ть хорів виконали Державний Гімн України.

ФОТОКОЛАЖ

24.08.2015 р.

В.Кучерук

Виступ Президента України під час Параду Незалежності

 

Дорогі українці!

Героїчне українське воїнство!

Ваша святосте і ваші блаженства, всечесні отці!

Дорогий Пане Президенте Дуда, високоповажні гості!

 

«Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення на  Україні, виходячи з права на самовизначення та із смертельної  небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР  19 серпня, Верховна  Рада урочисто  проголошує незалежність України та створення  самостійної  української держави – України».

Це – слова з найважливішого в новітній історії України документа, ухваленого рівно 25 років тому. 

Тридцятьма роками раніше Левка Лук’яненка за боротьбу за державну самостійність засудили до розстрілу. Згодом «помилували», і він провів 27 років в радянських тюрмах, таборах та на засланні.  Але на більшу компенсацію за всі життєві поневіряння, ніж можливість написати проект Акту проголошення Незалежності, я певен, що Левко Григорович і не сподівався.

Маємо нагоду ще раз замислитися про роль особистості в історії. Чи змогли би ми скористатися тим шансом, який випав на межі вісімдесятих-дев’яностих, якби першою особою в УРСР на той час був хтось інший, а не Леонід Кравчук? Якби в той час не було Народного Руху, Народної Ради? Якби не енергія та наполегливість В’ячеслава Чорновола?

Хоча ми святкуємо лише 25-річчя Незалежності, насправді нам незрівнянно більше. Наступного року ми будемо відзначати сторіччя Центральної Ради та початку української національної революції 

XX століття. А потім ще через два роки – тисячу років вокняжіння  Ярослава Мудрого. Такою і є глибина тієї «традиції державотворення», про яку згадано в Акті.

Отже, проголошення незалежності стало закономірним результатом нашого історичного розвитку, спільною перемогою багатьох поколінь українців, які боролися й гинули за наші національну ідентичність, державну самостійність і власний колір на політичній карті світу.

І в університетських аудиторіях, і на домашніх кухнях, і в соціальних мережах все ще сперечаються, отримали ми незалежність чи завоювали? Для мене відповідь абсолютно очевидна: звичайно ж, вибороли. Вибороли інтелектом, вибороли потом, вибороли кров’ю.

Вічна пам'ять героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну.  Вічна їм слава.

Шановна громадо!

Чверть століття тому ми обрали собі самостійне майбутнє. Це ми влаштували те, що Путін згодом назвав «найбільшою геополітичною катастрофою». Але тоді ми не наважилися безкомпромісно порвати з минулим. Заплуталися в стрілках багатовекторності, намагалися всидіти на двох стільцях. Постійне озирання на Москву та віра в міфічне братерство; патерналізм та соціалістичні стереотипи міцно сиділи в свідомості суспільства, гирями висли на ногах і заважали рухатися вперед.

Політична еліта в цілому, замість того, щоб вести за собою, пленталася у хвості. Вона довгий час перебувала в полоні популістських електоральних пристрастей та меркантильно-егоїстичних інтересів. А горизонт її планування простягався не далі найближчої виборчої кампанії.

І цей колективний гріх, гріх еліти, накопичений за два десятиліття,  випало спокутувати перед народом нам, тим, хто при владі саме тепер.

Та врешті-решт ми як нація вийшли на магістральний шлях демократії, свободи, європейської та євроатлантичної інтеграції, і, я впевнений, що це відбулося безповоротно!

Маючи за плечима власний двадцятип’ятирічний досвід, із юності вступаємо в куди відповідальніший час зрілості.

Угода про асоціацію з Євросоюзом вже працює і вже поступово компенсує ті колосальні втрати, які завдала війна та економічна агресія Росії. Москва намагається душити нас як закриттям свого ринку, так і блокуванням транзиту в інші країни. На фоні безпрецедентних зовнішніх шоків вдалося забезпечити макроекономічну стабілізацію і відновлення економічного зростання.

Незалежність вже дала нам демократію і свободу; почуття громадянської гідності і національної єдності; навчила захищатися і відкрила європейську перспективу. Cформувалися середній клас і громадянське суспільство. Нарешті виросло перше пострадянське покоління, з новим європейським світоглядом. Епіцентром фундаментальних змін неодноразово ставав цей Майдан – Майдан нашої Незалежності.   

Тепер стратегічно і тактично маємо зосередитися на досягненнях у матеріальній сфері, у рівні життя людей. Як казав В’ячеслав Чорновіл, «нам потрібна багата людяна держава вільних, заможних громадян, упевнених у своєму майбутті».  І «якщо ти віриш у себе й постановив – не вагайся. Іди, іди, іди...»

Шановні співвітчизники!

Верховна Рада в 91-му році вчинила дуже мудро, винісши питання про незалежність на референдум. Відомий французький мислитель Ернест Ренан казав, нація – це повсякденний плебісцит. Від початку російської агресії проти України в лютому чотирнадцятого року українці кожного дня активно голосують за єдину, незалежну, соборну, унітарну, демократичну, європейську Україну. 

Зовнішня загроза прискорила процес формування сучасної української політичної нації на засадах громадянського патріотизму. Україномовні й російськомовні, громадяни, які говорять іншими мовами… Українці, етнічні росіяни, кримські татари та інші етноси – всі міцно стоять на позиціях українського патріотизму. Пліч-о-пліч захищають нашу державу зі зброєю в руках.

Історія нам ніколи не пробачить, якщо ми не використаємо цей момент єднання, щоб назавжди зарубцювалися ті рани, яких завдали  суспільству політикани, штучно розколюючи суспільство.

Виникає питання, а яка гарантія того, що всі наші оптимістичні плани не залишаться на папері і не повиснуть у повітрі? Відповідь очевидна. Головний наш гарант – це є Збройні Сили України.  Це куди серйозніше, ніж Будапештський меморандум.

Озираючись назад на понад два роки війни, можна впевнено стверджувати, що ворогу не вдалося реалізувати жодної стратегічної задачі, і він не зміг поставити Україну на коліна. За це і загинуло2504 наших воїна.

Ми схиляємо голови перед пам’яттю героїв, які віддали своє життя за мирне майбутнє України. Прошу хвилиною мовчання вшанувати пам'ять українських воїнів і мирних громадян України, які загинули у війні, що розв'язав російський агресор. Повік не забудемо, і не пробачимо ніколи.

Дорогі українці!

За 2014-16-ті роки через військкомати на фронт пройшли майже 300 тисяч осіб. Найперші - добровольці, потім - мобілізовані, тепер - контрактники. І якби ми рухалися за інерцією минулого року, то зараз  вже мала би завершуватися дев’ята черга мобілізації, але ми не починали ще й сьомої. І цього року моїм пріоритетом стало формування професійної, контрактної армії. В середньому щомісяця до лав Збройних Сил вливається до шести тисяч військовослужбовців-контрактників. Всього з січня до війська прийшло вже більше 46 тисяч, а до кінця року ми очікуємо ще більше 20 тисяч. Переважна більшість з них укладають довготривалі угоди. Станом на сьогоднішній день 75% української армії є контрактною.

Триває формування військового резерву. На цей час він вже складає понад 80 тисяч чоловіків та жінок, добре підготовлених воїнів із великим військовим досвідом.

Налагоджено планове постачання у війська новітніх, модернізованих та відремонтованих зразків озброєння та військової техніки. Так, наші бажання і потреби не завжди збігаються з нашими можливостями. Між тим, що треба, і тим, що здатні собі дозволити – відстань ще досить велика.  Нам знадобляться ще роки й десятки мільярдів гривень, щоб спати спокійно. Але реальний прогрес у зміцненні обороноздатності держави ви побачите просто зараз!

Що, на мою думку, продемонструє цей парад?

Суспільство побачить свою нову армію, за два роки створену майже з нуля. Суспільство переконається, що Збройні Сили рік за роком міцніють, а безпека держави - посилюється.

Солдати і офіцери ще раз відчують не лише свою відповідальність перед суспільством, але також його повагу і шану до своїх захисників.

Влада цим парадом звітує, куди йдуть гроші. Наша армія – дійсно народна.  Це ви, шановні українці, платники податків купили чи відновили для армії танки, бойові машини піхоти, бронетранспортери, ці зенітно-ракетні комплекси і реактивні системи залпового вогню. Це волонтери першими прийшли на допомогу армії.

Наші міжнародні партнери з цього параду отримають сигнал, що Україна здатна сама себе захищати, але потребує подальшої підтримки. Адже наш ворог – країна, яка займає дев’яту частину суходолу і має військовий бюджет в десятки й десятки разів більший за наш.

І нарешті, наш парад – це сигнал і ворогу: українці серйозно готові й надалі боротися за свою незалежність. І тому агресору краще згадати мудру пораду російського поета Володимира Маяковського: «Товарищ москаль, на Украину шуток не скаль»!

І після параду відбудеться ще одна важлива для захисту України подія. На щорічну нараду приїхали посли України з усього світу – справжні бійці нашого дипломатичного фронту. Дозвольте мені від імені присутніх переказати слова подяки тим, хто допомагає нашій армії політико-дипломатичними методами, і так само робить це професійно і самовіддано.

Користуючись тут присутністю Президента Польщі Анджея Дуди я хочу висловити глибоку вдячність нашим міжнародним партнерам за всебічну підтримку, дипломатичну й фінансову; за поставки нелетальної зброї та гуманітарну допомогу, подякувати за санкції проти агресора.

Окремо хотів би привітати із святом Незалежності, і це дуже важливо - українських патріотів в анексованому Криму і на окупованому Донбасі! Дорогі мої, ми вас любимо і ми про вас пам'ятаємо і наполегливо боремося за ваше повернення в Україну! І наголошую - робимо це політико-дипломатичним шляхом тому, що думаємо про вас. Це Кремль сприймає землю українського Донбасу  як театр бойових дій, а мешканців регіону - як гарматне м’ясо для задоволення своїх імперських амбіцій. А для нас ви – наші, рідні, близькі, тимчасово розлучені зі своєю українською родиною. Родиною, яка обов’язково об’єднається і зустрінеться разом за святковим столом.

Шановні воїни!

Ви героїчно проявили себе, обороняючи рідну українську землю.

Ви щоденно демонструєте приклади мужності і самопожертви.

Зараз ви будете впевнено крокувати Хрещатиком. Демонструючи виправку, випромінюючи силу і звитягу і ви вселите в мільйони співвітчизників ще більшу віру у боєздатність нашого війська, у його спроможність захистити країну.

З 25-ю річницею Незалежності України!

Слава Збройним Силам України!

Слава українському народу!

Україні – слава!

24.08.2016 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

Привітання Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана з Днем Незалежності України

 

Дорогі українці!

Сердечно вітаю з Днем Незалежності України!

За 25 років ми пройшли чималий шлях до справжньої незалежності. День за днем ми відбудовуємо свою власну державу, відроджуємо забуте роками відчуття господаря на власній землі, закладаємо підвалини майбутнього для наших дітей.

Але маємо визнати, що шлях нашого становлення виявився не таким безболісним, як це видавалося чверть століття тому. З перших днів державності український суспільний організм був вражений важкими хворобами: корупцією, олігархізацією, залежністю від сусідньої держави. Проте дві новітні революції засвідчили, що українці не збираються миритися з таким станом речей.

Ми є сучасною європейською нацією, що поділяє європейські демократичні цінності і готова щодня за них боротися. Під час Революції Гідності ми обрали шлях важкої праці заради нашого майбутнього. Тому ми здійснюємо реформи та запроваджуємо зміни в усіх секторах життєдіяльності держави та суспільства.

Сьогодні ми знову змушені, як і багато попередніх поколінь українців, відстоювати нашу незалежність із зброєю в руках. Життя тисяч наших братів і сестер – та ціна, яку платить Україна, щоб відстояти свій суверенітет і своє право самостійно обирати своє майбутнє.

Наша незалежність – реалізована, а не формальна, – це успішна українська держава. Ми маємо захистити нашу землю і здійснити глибинні перетворення у нашій державі, які забезпечать сталий економічний поступ і інтеграцію в європейський та євроатлантичний інтелектуальний, економічний і політичний простір.

Попереду буде ще багато труднощів, але я впевнений, що разом ми подолаємо усі перешкоди і Україна реалізує той величезний, фантастичний потенціал, який ми маємо.

Слава Україні!

 

 

Прем’єр-міністр України                                                                                                                                          Володимир ГРОЙСМАН

 

 

Шановні мешканці Хмельниччини!

 

Прийміть найщиріші вітання з нагоди великого національного свята нашої державності – Дня незалежності України!

У цьому році ми святкуємо вже 25-ту річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія наших предків – бути господарями на своїй українській землі. Проте за чверть століття нової України ми лише тепер реально відчуваємо, що незалежність має надзвичайно високу ціну – ціну людських життів. Ще три роки тому у ці дні про таку самопожертву ми говорили, згадуючи вольнолюбиве козацтво, січових стрільців та мужніх вояків українських визвольних змагань. Тепер же на вівтар свободи українці приносять все нові жертви наших сучасників – молодих патріотів, багато з яких народилися вже в незалежній Україні.   Боляче про це говорити у ці святкові дні, але нехай наші недруги знають, що націю, яка такою ціною платить за свою незалежність, – неможливо здолати. Українці – це нація нескорених. Саме тому ми змогли відстояти своє право на власну незалежність, на існування власної держави, яке визнане усім світовим співтовариством.

Проте справді незалежною наша рідна земля буде лише тоді, коли зникне останній найманець і життя повернеться у мирне русло, а найголовніше – коли усі ми витравимо зі своїх душ рабів, перестанемо відчувати себе чиїмись меншими братами, а об’єднаємося воєдино і докажемо світові, що ми справді браття козацького роду.

Кожен з нас щоденно, незалежно від соціального статусу, віросповідання та політичних поглядів, має робити усе можливе для розбудови рідного краю, його економічного та соціального піднесення. Адже, за словами великого українця Вячеслава Чорновола, «Україна починається з тебе». Пам’ятаймо про це задля сьогодення і майбутнього нашої держави, добробуту нинішнього та прийдешнього поколінь.

Тож нехай серця наповнюються прагненням до єдності та порозуміння, а наша плідна спільна праця буде надійною запорукою розбудови та уславлення нашої рідної Хмельниччини та всієї України!

З Днем незалежності!

Слава Україні!

 

З повагою та найщирішими побажаннями

 

 

Михайло Загородний,

 голова Хмельницької обласної ради

Олександр Корнійчук,

 голова Хмельницької обласної державної адміністрації

 

 

 

Шановні жителі Ізяславщини!

Щиро вітаємо вас із Днем Незалежності України та Днем Державного Прапора!

 

Наша країна, наш народ святкує вже вкотре річницю, відколи здійснилася споконвічна мрія українців -

бути господарями на своїй прекрасній і чарівній землі.

Безумовно, ці роки незалежності стали випробовуванням для всіх нас - випробовуванням на зрілість, на терпіння,

на толерантність, нарешті - на здоровий глузд, і не може бути сумніву в тому, що працелюбний народ України взмозі

поліпшити життя у своїй власній державі. Тій державі, що вистраждана поколіннями українців,

за яку віддано скільки життів і крові, крові наших предків.

Впевнені у безхмарному завтрашньому дні України. Цей день обов'язково настане і тим швидше,

чим більш свідомо ми працюватимемо сьогодні на благо Батьківщини і проникнемося почуттям патріотизму до України.

Шановні співвітчизники! Бажаємо вам здоров’я, щастя, успіхів у всіх
ваших справах і нехай мрія про краще життя окриляє вас на нові звершення,

на нові добрі справи в ім’я нашої України та її майбутніх поколінь.

 

З повагою

Б.Яцков,                                                           С.Шлегєль,

голова райдержадміністрації                            голова районної ради

 

 

 

 

Святкування Дня Прапора України на Ізяславщині

 

23 серпня вся Україна відзначала одне з найвеличніших державних свят – День Державного Прапора України.

Для кожного українця Державний прапор має особливе значення, він є своєрідним оберегом як для військовослужбовців, що перебувають у зоні проведення антитерористичної операції, так і для усіх українців на мирній території. Це символ, який об’єднує всю Україну.

Заходи відбулися за участю голови райдержадміністрації Бориса Яцкова, заступника голови районної ради Михайла Борисюка, Ізяславського міського голови Валентини Корнійчук, керівників територіальних громад, депутатів різного рівня, трудових колективів установ, організацій та підприємств району, молоді та громадськості. 

 

Особливого патріотизму святу додав величезний Державний Прапор України та Рушник Єднання, який було створено майстрами-вишивальниками в 2013 році до 90-річного ювілею Ізяславського району.

На урочистому відкритті свята голова районної державної адміністрації Борис Яцков  звернувся із вітальним словом до присутніх. У своєму виступі він зазначив, що синьо-жовтий прапор є тим об'єднуючим символом, що незалежно від національності, мови спілкування, віри чи конфесії гуртує нас в одне ціле - Український народ. Також було вшановано хвилиною мовчання усіх, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.

З року в рік вже стало доброю традицією до Дня Державного прапора України урочисто вручати громадянам, які досягли 16-ти річного віку, паспорти громадянина України. 2016 рік не став винятком. Четверо молодих жителів Ізяславського району отримали головний документ громадянина України з рук голови районної державної адміністрації Бориса Яцкова, заступника голови районної ради Михайла Борисюка та Ізяславського міського голови Валентини Корнійчук. Цим же молодим людям було надано право від імені учасників урочистостей покласти квіти до Меморіалу воїнів-визволителів в міському парку Слави. До дітлахів приєднались керівництво Ізяславського районного осередку Організації ветеранів України.

Під музичний супровід Ізяславського духового оркестру святкова колона пройшла вздовж вулиці Грушевського та Шевченка. На шляху руху колона постійно розширювалась та доповнювалась всіма бажаючими, доносячи до кожного з присутніх святковий настрій Дня Державного Прапора нашої держави. Під час цього маршруту керівництво міста та району поклали композиції з квітів та колосків до Меморіалу жертвам голодоморів і політичних репресій в Україні. Фінішною точкою  святкової ходи стало «Співоче поле» міста, де розпочиналось районне фольклорно-етнографічне свято „Живи Україно, моя Україно! Хай Бог тобі множить щасливі літа!”.

Насичена програма заходу вмістила в собі всі сторони життя Ізяславщини.

Усіх шанувальників спорту зібрав спортивний майданчик біля «Співочого поля», на полі якого розгорнулася запекла боротьба між футбольними командами, атлетами із перетягування канату та інші змагання.

Крім того неподалік було організовано виставку декоративно-прикладного мистецтва сільських рад району.

Можна з впевненістю сказати, що кожен бажаючий міг знайти заняття по душі і відчути справді святкову атмосферу. 

У рамках заходу відбулася церемонія вручення відзнак усіх державних рівнів провідників Ізяславщини.

Захід продовжився концертною програмою, представленою знаними творчими колективами нашого краю.

Під час урочистостей усі бажаючі мали нагоду скоштувати козацький куліш та юшку.

ФОТОКОЛАЖ

23.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

 

Програма

святкових  заходів з відзначення Дня Державного Прапора України та

25-ї річниці незалежності України

 

23 серпня

·        участь хору ветеранів війни та праці у VIII обласному фестивалі хорів ветеранів війни та праці (м.Хмельницький, Хмельницька обласна філармонія)

 

23 серпня

·        з 10.00 - розгорнуте виставкове містечко виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Цвіти та квітни, рідна Україно!» за участі сільських територіальних громад та мистецьких  закладів району (алея біля «Співочого поля»)

 ·        11.00 - урочистості до Дня Державного Прапора України (площа Героїв Майдану):

-         вітання керівництва районної державної адміністрації, районної ради, міської ради з Днем Державного Прапора України та Днем незалежності України;

-         вручення паспортів Громадянина України особам, яким напередодні виповнилося 16 років;

-         покладання квітів до Меморіалу воїнів-визволителів в міському парку Слави та до меморіалу жертвам голодоморів і політичних репресій в Україні

 ·        святкова хода  від площі Героїв Майдану вулицями Грушевського та Шевченка до концертного майданчику на «Співочому полі»

 ·        урочисте вручення відзнак обласної державної адміністрації, обласної ради, районної державної адміністрації, районної ради, міської ради кращим   працівникам різних галузей господарства району

 ·        святкова концертна програма «Живи Україно, моя Україно! Хай Бог тобі множить щасливі літа!» за участю солістів та колективів  закладів культури Ізяславського району

 ·        спортивні змагання (стадіон біля концертного майданчику «співочого поля»)

 ·        частування козацьким кулішем та юшкою від членів ГО «Ізяславське козацьке товариство

 

 24 серпня

 -         Покладання квітів до пам’ятного знаку Тарасу Шевченку в місті Ізяслав та в селах Ліщани і Васьківці), до меморіальних дошок:  В.Кобернюку (м.Ізяслав, вул.Б.Хмельницького), М.Микитюку (в.Незалежності, м.Ізяслав), О.Мамлаю та В.Чепелюку (школа в с.М’якоти), О.Довгому (школа в с.Щурівці), О.Кушнірку (Ізяслав, вул.Свободи) та до могил ізяславчан, які загинули в ході проведення АТО: В.Кобернюку, Ю.Цісаруку, М.Микитюку в місті Ізяслав О.Мамлаю та В.Чепелюку в селі М’якоти, О.Довгому в селі Щурівці, І.Хом’яку в селі Плужне.

-         До 11.00 - хресні ходи від храмів міста Ізяслав до Алеї Героїв Небесної Сотні

-         11.00 - спільний міжконфесійний молебен (УПЦ КП, УПЦ, РКЦ) за Україну й Український народ та панахида за загиблими у боротьбі за Україну (Алея Героїв Небесної Сотні, м.Ізяслав)

-         Тематичні святкові заходи з відзначення Дня незалежності України в селах Ізяславського району

 

 

24 серпня

Участь делегації району в обласних урочистостях з нагоди відзначення 25-ї річниці незалежності України:

-         Презентаційна виставка району у наметовому містечку з презентації традицій національної культури за участі делегації з районів та міст області

-         Участь  мистецьких колективів району в святковому концерті на Майдані Незалежності (м.Хмельницький)

 

 

 

Підтримай Україну - прийди у вишиванці!

 

АКЦІЯ  «Прийди на свято у вишиванці!»

 

Шановні жителі та гості Ізяславського району!

Запрошуємо всіх вас  продовжити, бо багато хто із вас це і так робив,  нашу чудову традицію – прийти на заходи із відзначення  Дня Державного Прапора України та 25-ї річниці  незалежності України  у вишиванці.

Мета події – одягти громадян України у вишиванки. Куди б ви не ішли, в якій установі ви не працювали б -  вдягніть вишиту сорочку!

Чому?

 1. Це красиво.

 2. Це сприяє популяризації національного одягу.

 3. Це сприяє пробудженню патріотичних почуттів в оточуючих.

 4. Цим ти наголошуєш на святкуванні і значимості для себе Дня незалежності України.

Вишиванку, як символ Української держави, потрібно носити не  лише на свято, а й днем раніше прийти до офісів, на робочі місця  у національному вбранні. Головна мета - підняти настрій та нагадати про власне походження. Вишиванка - це символ України і саме Україна є однією з небагатьох країн світу, яка зберегла свій національний одяг, який можна абсолютно гармонійно комбінувати з сучасним вбранням.

Якщо у вас поки немає  власної вишиванки, то  вітаються використання в елементах одягу   національні символи: блакитно-жовті стрічки, значки, наліпки тощо…

Також  закликаємо всіх в 25-ю річницю незалежності України – підтримати вишиванкову ініціативу і одягти вишиванки. Вишиванковий флешмоб сприятиме зростанню патріотизму серед українців. Це ми всі разом продемонстрували у травні в День вишиванки.

Адже саме традиції об’єднують особистостей у суспільство, а не у простий натовп.

       Вишиванка - це національна святиня, символ здоров'я і краси, щасливої долі та родинної пам'яті, любові й вірності.  Вона символізує собою духовне багатство, високу мудрість і традиційний зв'язок багатьох поколінь, зв'язок, що не переривається віками.

 

 

 

Виступ Президента під час церемонії урочистого підняття Державного Прапора України

 

Бій одлунав… Жовто-сині знамена

затріпотіли на станції знов.

І до юрби полонених

сам курінний підійшов.

Цей вірш, дорогі співвітчизники, в радянські часи був чи не єдиною згадкою в шкільній програмі про сам факт існування українського національного прапора. І це стало це так, напевно, лише тому, що твір Володимира Сосюри формально присвячений героїзації комсомольців. В умовах тотальної цензури висловити свою думку автор міг лише езоповою мовою, заходячи надто вже здалеку.

Справжню історію нашого прапора радянська влада тримала за сімома печатками…Вона пильнувала, аби поєднання синього та жовтого взагалі ніколи не траплялося на око громадянам. Право на окреме існування ці фарби, звісно ж, мали. Ну не затулиш же людям очі на блакитне небо… І не заборониш ростити золотаві жито чи пшеницю. А от синергії кольорів режим не допускав категорично і вважав її великим криміналом. Доходило до абсурду: кажуть, державний стандарт навіть в коробках дитячого пластиліну не дозволяв синім і жовтим брускам лежати поруч, тільки впереміш з іншими.

Публічно ж вшанувати національний прапор означало здійснити подвиг, бо влада такі рідкі на той час дії розглядала як особливо небезпечний злочин. Василь Іванович Кукса та Георгій Митрофанович Москаленко отримали по кілька років таборів суворого режиму за те, що п'ятдесят років тому вивісили український прапор на даху Київського інституту народного господарства. Поки Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини, Кукса вибрався нагору, зрізав кухонним ножем червоний прапор і замінив на український. Виготовили цей прапор з двох жіночих шарфів – жовтого і блакитного. З чорної матерії вирізали тризуб і чорнилом написали «Ще не вмерла Україна, ще її не вбито»… За цим почерком їх і знайшли...

Той героїчний вчинок, по-перше, ілюструє видатний внесок, який в досягнення державної самостійності, досягнення нашої незалежності зробило покоління, що в доросле життя вступило в шістдесяті роки. А, по-друге, спростовує затертий міф, ніби незалежність дісталася нам задарма. Це не так. За неї боролася не одна генерація українських патріотів, а зараз за нашу незалежність воюємо й ми!

Москва не дарма страшилася нашого прапора. Саме він наприкінці вісімдесятих поставив до лав національно-визвольного руху мільйони українського люду, а імперію в результаті ховали під акорд «Ще не вмерла…»

Пройшло 25 років. Як свідчать опитування, понад 90% українських громадян пишаються або позитивно ставляться до нашого прапора, герба, гімну. Так само і до української мови, яку теж вважають одним із атрибутів держави. Краще, звичайно, якби було всі сто відсотків. Але для пострадянського демократичного суспільства наявні показники виглядають надзвичайно оптимістично.

У такій повазі до національних символів виявляються громадянська свідомість, вміння і готовність об'єднати сили і подолати виклики і загрози,  що випали на нашу долю.

Надзвичайно складне завдання для нас – зробити так, щоб наш прапор знову з’явився над Донецьком та Луганськом, над Сімферополем та Севастополем.

Мешканка окупованого Луганська, яку ми по відео знаємо як Ганну Іванівну, у день народження Тараса Шевченка, попри реальну загрозу своєму життю, прийшла до пам'ятника поету з синьо-жовтим прапором. Патріоти України 18 березня цього року розгорнули український прапор на узбережжі Криму.

Згадаю й  мужній вчинок українського воїна, хоча і не можу назвати імені, бо він розвідник. Завдяки йому на початку липня наш стяг замайорів над окупованим об’єктом біля Мар’їнки, під обстрілами окупантів. Раніше бійцями Сил спеціальних операцій Збройних сил України було піднято наш прапор над селищем Зайцеве на околиці  Горлівки.

Це все кроки до повернення нашого українського прапора на Донбас. Це кроки до повернення прапора в Крим. І хіба це не символічно, коли Олег Верняєв, донеччанин родом, своїм олімпійським золотом прославляє Україну, наш прапор і наш гімн у далекому Ріо-де-Жанейро?   

Сьогодні я хотів би згадати мужній вчинок Героя України Володимира Рибака, який сколихнув мільйони українських сердець. Він зробив надзвичайно важливу справу – він віддав своє життя захищаючи прапор України в рідній Горлівці.  

Сьогодні тут, поруч з нами донька Володимира – Марія Рибак. 

Дорогі українці!

Прошу вшанувати пам'ять Героя України Володимира Рибака й усіх загиблих за незалежність України хвилиною мовчання.

«Боже великий єдиний, нам Україну храни», - крім державного, маємо ще цей духовний гімн. 18 серпня виповнилося 180 років від дня народження його автора Олександра Кониського. Хотів би, щоби добра згадка про цього просвітителя стала одним з важливих акцентів сьогоднішнього свята. До речі, музику до нашого духовного гімну написав сам Микола Лисенко. 

Дорогі співвітчизники!

Зараз прямо звідси, із Святої Софії, я вирушаю до лінії фронту. Вирушаю, щоб привітати із Днем Державного Прапора і з ювілеєм  - 25-ю річницею нашої української Незалежності - тих, хто є головним гарантом нашої свободи, волі, демократії і державної самостійності. Сьогодні відбудеться передача у війська ще однієї величезної партії військової техніки та зброї.  

У важких виснажливих боях народилося нове українське військо. Воно сильне не лише потужним патріотичним духом, як було попервах. А зараз, ще і потужною зброєю, технікою, професіоналізмом.

І дозвольте ж від вашого імені, і від імені всього українського народу, вклонитися нашим героям-захисникам.

А завтра вся Україна, святкуючи річницю нашої Незалежності, символічно вшанує наших воїнів, з великою гордістю дивлячись військовий парад, дивлячись на наші нові Збройні Сили! Ця завтрашня подія, як і сьогоднішня передача техніки, ще раз продемонструють результати роботи нашої військової промисловості. І кожен громадянин України повинен бачити техніку і зброю, в які він інвестує, сплачуючи військовий збір та інші податки. Бо армія у нас по-справжньому є народна і користується заслуженою довірою і шаною українського народу.

Щиро вітаю усіх з Днем Державного Прапора!

Слава Україні!

 23.08.2016 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

 

До 25-річчя незалежності України: ЛЮДИ СВОБОДИ

 

Григорій  Сковорода

 

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухи на Полтавщині в сім’ї малоземельного козака.   

У дитинстві малий Гриць дуже любив сидіти під вербою, спостерігати за навколишнім світом і грати на сопілці, подарованій старим кобзарем. У дяка-скрипаля Гриць був на привілейованому становищі, бо хлопець вражав своєю допитливістю, до того ж у нього виявився незвичайної краси голос. Дяк навчив Гриця нотної грамоти і поставив першим співаком у церковному хорі, давав читати книжки, підготував до вступу в академію.

У 1738 році здійснилася давня мрія хлопця — навчатися у Києво-Могилянській академії. Григорій став одним з найретельніших, особливо наполегливих і тямущих студентів.

З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Навчання продовжив в Київській академії.

У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

Повернувся в Україну у 1753 році, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Був старанним, чесним і неординарним учителем: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою; навчав тих етичних норм, яких завжди дотримувався сам. Отже, учив, як жив, а жив, як навчав — найкраща риса педагога. Оскільки підручника з етики не було, Сковорода написав його сам. Це був його перший філософський твір, основою якого є думка, що ледарство — найбільша людська вада.   Написав для слухачів курс поетики «Роздуми про поезію і порадник до майстерності оної».

Протягом 1754-1759 pоків жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.

У 1766 році філософ написав трактат «Вхідні двері до християнської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе».

У 1785 році Сковорода об’єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».

І з 1769 року Сковорода вів мандрівне життя, не спокушаючись різноманітними посадами й чинами; щоразу відхиляючи пропозиції і світських, і церковних осіб. «Ні в якому разі! Хіба ви хочете, щоб я збільшив число фарисеїв? — відповів великий просвітитель бєлгородському єпископові на прохання стати ченцем. Ченці Києво-Печерської лаври, у свою чергу, вмовляли: «Доволі блукати по світу! Час причалити до гавані: нам відомі твої таланти, свята Лавра прийме тебе, як мати своє чадо, ти будеш стовпом церкви і окрасою обителі». Щастя письменник вбачав не в маєтках і славі, а в житті за совістю; шляхом до щастя вважав самопізнання. Навіть Катерині II Сковорода не побоявся виповісти: «Мені моя сопілка і вівця дорожча царського вінця». Ходив філософ завжди в звичайній свиті. Крім книг, рукописів, сопілки в полотняній торбі та палиці, нічого більше не мав, навіть не прагнув мати власної хати і взагалі постійної домівки.

Сковорода навчав що в природі — краса, гармонія, а в суспільстві — несправедливість, і щоб змінити макросвіт (навколишнє), треба кожному змінити мікросвіт (тобто себе самого). З цією думкою тісно пов’язана його ідея «сродної праці»: пізнавай себе, а пізнавши— удосконалюй. Пізнаючи свої нахили, людина правильніше визначить своє місце в суспільстві й принесе найбільшу користь. А поки що чимало людей займають не свої місця: один ходить за плугом, а він від природи музика, інший працює суддею, а йому б пасти череду. Великий філософ доводив, що людина не може бути щасливою, якщо діє всупереч своїй природі. Веління природи — це веління Бога в людині. Пізнання природи — це пізнання Бога.

У 72 роки поет пішки пройшов триста верств аж до Орловщини, де жив його учень і приятель Михайло Ковалинський, щоб передати йому рукописи своїх творів. А повернувшись, зупинився в селі Іванівці, був веселий, балакучий, згодом вийшов у сад і край дороги став копати яму. «Що це ви робите, Григорію?» — запитали здивовано друзі. «Та копаю собі могилу, бо прийшов мій час». Коли ж гості роз’їхалися, Сковорода помився, переодягнувся в чисту білизну, ліг на лаві й… заснув навіки.

Спадщина композитора, поета, байкаря і філософа Григорія Савича Сковороди є дорогим надбанням української національної і світової культури.

22.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://ukrlit.org

 

Надання безоплатної правової  допомоги  -  соціальна програма  Уряду

України, що гарантує  людям ефективний захист їхніх прав

Назва: «Ізяславське бюро правової  допомоги» Шепетівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

Адреса: 30300, Хмельницька область, м. Ізяслав, вул. Жовтнева, 16-А.

 

Бюро правової допомоги забезпечує:

надання правової інформації;

надання консультацій і роз'яснень з правових питань;

складення заяв, скарг та інших документів правового характеру

надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

 

Графік роботи:

пн.-пт з 9.00 до 18.00

Сб., нд – вихіні дні.

 

Засоби зв’язку:

Тел. (03852) 2-61-70

Моб.тел. 097 778 44 59

Веб-сайт: http://khmelnytskyi.legalaid.gov.ua/ua/

16-ий випуск Інформаційного дайджесту системи безоплатної правової допомоги в Україні

22.08.2016 р.

За матеріалами Шепетівського місцевого центру з надання

безоплатної вторинної правової допомоги

 

 

  

Відбулося розширене засідання колегії обласної державної адміністрації

 

Сьогодні, 19 серпня під керівництвом заступника голови обласної державної адміністрації Володимира Кальніченка відбулось розширене засідання колегії облдержадміністрації. Участь у засіданні взяли заступники голови облдержадміністрації, голова обласної ради Михайло Загородний, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, керівники територіальних підрозділів ЦОВВ, голови райдержадміністрацій, голови міських (міст обласного значення) рад.

З першим питанням щодо роботи окремих районних державних адміністрацій та виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад по легалізації зайнятості та заробітної плати виступила директор Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації Світлана Лукомська.

Як зазначила Світлана Іванівна, протягом січня-липня 2016 року проведено відповідну роботу з питань легалізації трудових відносин в області, за результатами якої виявлено 502 порушення, у тому числі трудового законодавства – 370, податкового – 119, пенсійного – 13.

Притягнуто до адміністративної відповідальності 72 особи. Зареєстро­вано 1520 суб’єктів підприємницької діяльності, 964 трудових договори між підприємцями-фізичними особами та найманими працівниками та 382 трудо­вих договори з найманими працівниками у юридичної особи. Реалізація вжитих в області заходів дала змогу вивести з “тіні” 2866 осіб.

За результатами проведеної легалізації зайнятості загальна сума донарахованих доходів в області (за оцінкою відповідних районних та міських робо­чих груп) становить 2,2 млн.грн., у тому числі податків – 0,9 млн.грн., штрафних санкцій 1,0 млн.грн. та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – 0,3 млн. гривень.

У червні цього року заробітна плата одного штатного працівника по об­ласті становила 4305,4 грн., що на 803,2 грн. або на 22,9% більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року (80,7% заробітної плати по Україні (5337,0 грн.).

Найвищі розміри середньої заробітної плати у червні зафіксовано у Красилівському (5039,4 грн.), Кам’янець-Подільському (4989,8 грн.) та Хмельницькому (4800,4 грн.) районах, містах Нетішин (9266,8 грн.) та Славута (4446,6 гривень).

19.08.2016 р.

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua

 

Актив Ізяславщини взяв участь у тренінгу з питань децентралізації та об´єднання громад

 

18 серпня в приміщені Шепетівської районної ради відбувся тренінг для активу Шепетівського, Ізяславського, Полонського,  Славутського районів та міста Нетішин з питань децентралізації та об´єднання громад. Захід був організований благодійним фондом «Зміцнення громад» за фінансової підтримки американського «Національного фонду підтримки демократії» (National Endowment for Democracy, NED) у рамках реалізації проекту «Абетка децентралізації».

У ході тренінгу, відповідно до запланованого, було  розглянуто ряд  питань: право на об´єднання громад; перші кроки створення об'єднаної територіальної громади; процедурні питання організації роботи органів ОТГ (реорганізація органів місцевого самоврядування, розподіл та передача майна спільної власності новоствореній ОТГ тощо); особливості документообігу об'єднаної територіальної громади; формування штатного розпису ОТГ; механізм фінансування установ об'єднаної територіальної громади; механізм та умови функціонування районних рад та адміністрацій після створення ОТГ; модель сталого розвитку громад.

Від Ізяславщини взяли участь Лютарський, Ліщанський, Поліський, Ріпківський, Сошненський, Топорівський, Тишевицький, Великопузирківський, Мислятинський, Христівський, Сахновецький сільські голови.

Захід відбувся у конструктивному напрямку, з опорою на конкретні факти. Було помітно, що організатори тренінгу розуміють невідворотність реформи децентралізації влади та необхідність іти на непопулярні кроки заради майбутнього. Учасники ж тренінгу прагнули дізнатися більше інформації про реформу та алгоритм дій під час та після об’єднання громад.

Провідний експерт із питань місцевого розвитку, виборчого процесу та організаційної роботи органів влади Олександр Солонтай перш за все  пояснив значення децентралізації, процес проведення та переваги впровадження цієї реформи. Також детально зупинився на процедурі об´єднання, акцентував увагу присутніх на фінансових стимулах при об´єднанні громад та можливості залучення додаткової субвенції.

Тетяна Василик, директор Благодійного фонду «Зміцнення громад» та депутат Хмельницької обласної ради, на прикладах пояснила, якими шляхами можна зробити рентабельними села.

Учасники тренінгу буквально засипали запитаннями представника Новоушицької об`єднаної селищної територіальної громади, котра вже відчула на собі, що таке децентралізація, першою в Хмельницькій області об’єднавшись у новий адміністративний центр. Цікавились питаннями функцій старост, формуванням адміністративного корпусу ОТГ, утриманням організацій, установ, що є на території ТОГ, фінансовими стосунками об’єднаної територіальної громади та держави, проектною діяльністю, проблемами, які виникали під час об’єднання тощо. На усі питання виступаючий давав вичерпні відповіді та консультації, наперед застерігав про підводні камені, з якими їм уже довелось стикатись. Крім того усім присутнім було вручено посібник «Абетка децентралізації. Об´єднання громад» на прикладі Новоушицької об`єднаної селищної територіальної громади.

По завершенню тренінгу відбулась церемонія вручення сертифікату присутнім учасникам за успішне проходження тренінгу в рамках проекту «Абетка децентралізації».

19.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій

з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

У разі загострення ситуації буде оголошена чергова хвиля мобілізації і запроваджено воєнний стан – Президент

 

Президент Петро Порошенко не виключає оголошення мобілізації та запровадження воєнного стану.

«Сьогодні ми маємо різке загострення ситуації як в Криму, так і на Сході. При чому на Сході ситуація кардинально змінилася», - сказав Петро Порошенко під час спілкування з журналістами на Львівщині. Глава держави наголосив, що «в останні десять днів крупнокаліберна артилерія терористів б’є по штабах та складах, які розташовані на відстані 20-25 кілометрів від лінії зіткнення вглиб території».

Глава держави наголосив, що обстріли здійснюють артилерійські розрахунки військ Російської Федерації, які «цілеспрямовано приїжджають, щоб вбивати українців».

Президент підкреслив, що не применшуючи важливість розвитку економіки та створення нових робочих місць, надзвичайно важливими є оборона та безпека держави, які залишаються першим пріоритетом. За словами Глави держави, в разі загострення ситуації, буде оголошена чергова хвиля мобілізації і запроваджено воєнний стан: «Якщо буде продовжуватися загострення, буде моїм указом і мобілізація оголошена, і запроваджено воєнний стан».

«Нічого важливішого за Україну, за незалежність нашої держави, за нашу свободу і демократію не існує», - підкреслив Петро Порошенко. При цьому Глава держави зазначив, що «поки жодної хвилі мобілізації не оголошено».

Президент наголосив на тому, що на сьогоднішній день діє чітка програма набору до контрактної армії, збільшено рівень грошового забезпечення, суттєво покращена якість харчового, речового та медичного забезпечення.

«Це створює можливість, щоб 45 тисяч українців з початку року записалися до контрактної армії», - підкреслив Глава держави наголосивши, що до українського війська йдуть добровольці, що значно підвищує якість збройних сил.  Це дало можливість демобілізувати 4-у та 5-у хвилі мобілізації і не оголошувати нову, але «це не означає, що мобілізації не буде взагалі».

Президент зазначив, що Збройні Сили України готові дати відсіч будь-яким діям терористів та подякував міжнародним партнерам України, які «ведуть політико-дипломатичну боротьбу, щоб стримати агресора і повернути його до виконання Мінських домовленостей і до переговорів в Нормандському форматі».

19.08.2016 р.

За матеріалами офіційного сайту  Президента України http://www.president.gov.ua/

 

 

Відбулася тринадцята позачергова сесія районної ради

 

 

18 серпня відбулася тринадцята позачергова сесія районної ради. В її роботі, крім депутатів районної ради, взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Павло Ковальчук, заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко, сільські голови району.

Традиційно на її початку голова районної ради Сергій Шлегель  ознайомив депутатів та запрошених із порядком денним сесії.

Першим питанням, яке було розглянуто, стало  прийняття звернення до керівництва автодоріг стосовно необхідності капітального ремонту ділянок доріг Дертка-Кам’янка та М’якоти-Лісна.

Наступні три питання стосувалися  реорганізації  Сошненського  і Топорівського НВК «ЗОШ І ступеня, дитячий садок» та  Васьковецького НВК «ЗОШ І-ІІ ступеня, дитячий садок» шляхом приєднання до Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 ім.О.Онищука, гімназія», яка є базовою школою. Після інформації в.о.начальника відділу  освіти, молоді та спорту Лариси Сологуб та відповідей на  порушені у ході обговорення питання депутатами були прийняті  рішення щодо реорганізації.

Перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук ознайомив  присутніх із змінами до Програми розвитку  автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Про зміни у регламенті  районної ради проінформував голова районної ради  Сергій Шлегель. Депутати також розглянули питання  про передачу  приміщення  та господарських об’єктів Білогородської дільничної лікарні на баланс місцевої сільської ради, а також питання про надання   матеріальної допомоги.

Також на сесії було розглянуто ряд інших питань.

19.08.2016 р.

С.Охремчук

 

 

АВГУСТИН ВОЛОШИН

 

Августин Волошин (1874 – 1945). Політичний, культурний, релігійний діяч Закарпаття, прем’єр-міністр автономного уряду Карпатської України, президент Карпатської України, Герой України (посмертно). Відомий науковець і педагог, журналіст і видавець, знаний філолог, який досконало володів грецькою, латинською, німецькою, угорською, чеською, словацькою, сербською, болгарською та іншими мовами.

А.Волошин народився у березні 1874 року в с.Келечин, на межі Закарпаття та Галичини, у родині священика Івана Волошина. Після закінчення початкової школи Августин Волошин упродовж дев’яти років навчався в Ужгородській гімназії. У 1896 р. закінчив Будапештський університет. Згодом відвідував ще й Вищу Педагогічну школу у тому ж Будапешті. У 1897 р. Волошин був висвячений і почав служити капеланом в Ужгороді. Того ж року почалася його праця в Ужгородській учительській семінарії. Упродовж майже сорока років він плідно й творчо працював професором та директором цієї гімназії, викладав у ній фізику, математику, методику, граматику, стилістику, педагогіку, дидактику, логіку, психологію, педагогічну психологію. Писав шкільні підручники і згодом став провідним ученим-педагогом Закарпаття, брав активну участь у культурно-просвітних процесах краю. Очолював Педагогічне товариство Підкарпатської Руси, Підкарпатський банк, був організатором Учительської Громади, почесним головою Товариства «Просвіта», редагував єдину українську газету «Свобода».

Активною політичною діяльністю А.Волошин почав займатися з 1918 р. У цьому році він виступив одним із засновників Руської Народної Ради, згодом став Головою Центральної Руської Народної Ради. У 1922 р. став одним із організаторів Народно-християнської партії, у 1923 р. очолив партію. У 1925-1929 рр. обирався членом Чехословацького парламенту від НХП.

Після проголошення автономії Підкарпатської Русі у жовтні 1938 р. А.Волошин став державним секретарем в уряді А.Бродія, а 26 жовтня 1938 р. – прем’єр-міністром. Після проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 р. на засіданні Сойму його було обрано її президентом.

Однак відстояти свою незалежність новоствореній державі не вдалося. Під час окупації краю Угорщиною А.Волошин разом з урядом емігрував на Захід. Відвідавши кілька європейських столиць, оселився у Празі. У цьому місті написав чимало творів, читав лекції в Українському Вільному Університеті, поринув у наукове життя й дещо відійшов від політики.

20 травня 1945 р. А.Волошин був затриманий органами СМЕРШу та направлений до внутрішньої тюрми НКВС СРСР у Москві. Йому було висунуто звинувачення «у ворожій діяльності проти Радянського Союзу». Безперервні, з фізичними тортурами і психологічною (моральною) наругою допити швидко відбилися на слабкому здоров’ї і так уже немолодого Августина Волошина. 11 липня 1945 р. він помер у тюремній лікарні Бутирської в’язниці в Москві.

Сьогодні ім’я доктора, професора, отця Августина Волошина заслужено і закономірно посіло гідне місце в переліку Героїв українського народу. 15 березня 2002 р. президент України Леонід Кучма підписав указ про присвоєння Президенту Карпатської України (1939 р.) Августину Волошину звання Героя України (посмертно).

19.08.2016 р.

За матеріалами http://www.memory.gov.ua

 

Валерій Олійник: кожна дитина повинна мати якісну освіту

 

18 серпня під головуванням Степана Кубіва, Першого Віце-прем’єр-міністра України, за участю Віце-прем`єр міністра України В`ячеслава Кириленко, Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич,  представників МОН, членів академії Педагогічних наук України, представники профспілок та депутати Верховної Ради відбулась педагогічна конференція, присвячена підсумкам роботи у сфері освіти за 2015/2016 навчальний рік та завдання на 2016/2017 навчальний рік.

Від Хмельницької області участь у заході взяли т.в.о.заступника голови облдержадміністрації Валерій Олійник, представники освітньої галузі області.

Під час конференції присутні обговорили питання підготовки дошкільних, шкільних та професійно-технічних навчальних закладів до початку нового навчального року, ознайомилися із станом оновлення і модернізаціїї навчальних програм для початкової школи, а також презентували концепцію «Нової української школи».

Загалом, та території Хмельницької області функціонують 783 загальноосвітніх навчальних заклади, в яких навчаються 128 тисяч 318 учнів.

Для розвитку здібностей, обдарувань і талантів дітей в області функціонують  29 гімназій, 27 ліцеїв, 11 колегіумів та 16 спеціалізованих шкіл, у яких навчаються 21637 учнів.

Відповідно до плану оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів у 2015 році закрито 6 загальноосвітніх навчальних закладів, реорганізовано із пониженням ступеня  – 28; у 2016  році місцевими радами передбачено реорганізувати ще 33 та ліквідувати 4 навчальних заклади.

В області визначено 4 опорних заклади, із яких 3 у об’єднаних територіальних громадах: Ізяславський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа ІІ-ІІІ ст. №5 ім. О.П.Онищука, гімназія» Ізяславської районної ради, Летичівський навчально-виховний комплекс № 1 «загальноосвітня школа  І-Ш ступенів-ліцей» Летичівської селищної ради об’єднаної територіальної громади, Новоселицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Полонської  міської ради об’єднаної територіальної громади, Старосинявський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, гімназія» Старосинявської селищної ради об’єднаної територіальної громади.

Для кожного навчального закладу-переможця передбачено фінансування з різних джерел та для двох – придбання шкільного автобуса.

На зміцнення матеріально-технічної бази цих закладів, енергозбереження та придбання шкільних автобусів передбачено видатки з державного бюджету на суму 9 млн. 380 тис.грн.

Розглядаючи забезпеченість шкільними автобусами варто зазначити, що парк шкільних автобусів становить 369 одиниці, 333 з яких задіяно у підвезенні, 19 – потребують часткового ремонту і стоять у резерві, 10 – підлягають списанню, 7 – передано у військкомати.

У поточному році в області функціонують 785 дошкільних навчальних закладів (613 у сільській місцевості), дошкільною освітою охоплено 47,2 тис.  дітей. Різними формами дошкільної освіти в області охоплено 96% від загальної кількості дошкільнят віком від 3 до 6 років (у сільській місцевості 92 %) та 100% дітей 5-річного віку. У дошкільних навчальних закладах дошкільну освіту здобувають 46,3 тис. дітей від 1 до 6 років. Варіативними формами дошкільної освіти охоплено 940 дітей (із них: 347 охоплені соціально-педагогічним патронатом).

У 2016 році відкрито 3 та реконструйовано 2 дошкільних навчальних заклади, відкрито 14 додаткових груп у функціонуючих дитячих садках. З 1 вересня вводяться в дію ще 4 новостворені дошкільні заклади (з них: 3 – в складі НВК).  Усього, відповідно до плану розвитку мережі дошкільних навчальних закладів на 2016 рік, уже створено 598 та  планується створити ще більше 250 додаткових місць.

Гострою є проблема влаштування дітей у дошкільні заклади  м.Хмельницький. Наявна черга кількістю 4,6 тис. дітей від 2 до 5 років. Всього по області черга становить 6,3 тис. дітей.

У професійно-технічних навчальних закладах області навчається близько 10861 учень за 97 професіями.

Поряд із професійною 64 % учнів отримують повну загальну середню освіту, 49,7% випускників здобувають дві та більше професій, більшість з яких інтегровані, наукоємні та  технологічно складні.

В області функціонують 19 інтернатних закладів, в яких виховуються 3225 дітей. Для потреб дітей із фізичними та (або) розумовими вадами в області  функціонють 9 спеціальних загальноосвітніх шкіл-інтернатів, в яких навчаються 915 дітей, в тому числі 247 дітей-інвалідів. Спеціальні  навчальні заклади мають відповідну навчально-матеріальну базу для здобуття дітьми навичок професій.

Зокрема, у 2 інтернатних закладах для розумово відсталих дітей вивчається швейна, столярна, сільськогосподарська праця. Навчальні майстерні цих закладів обладнані необхідними верстатами, електротехнікою, швейними машинами.

Вихованці інтернатних закладів систематично оздоровлюються в оздоровницях області та за її межами.

19.08.2016 р.

 

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua

 

Чебан завоював друге "золото" для України

Каноїст Юрій Чебан переміг на Олімпіаді в Ріо у фіналі веслування на каное на 200 метрів.

Його результат – 39,279 секунди. Чебан став дворазовим олімпійським чемпіоном. Першу золоту медаль від здобув на Олімпіаді в Лондоні у 2012 році. Також на його рахунку – "бронза" Олімпіади-2008.

"Срібло" здобув азербайджанець Валентин Дем'яненко (39,493), "бронза" – у Бразилії (39,628).

У скарбничці України – 2 золотих медалі, 4 срібних і 2 бронзові. Таким чином Україна перемістилася з 32 на 21 місце в загальному рейтингу.

 18.08.2016 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

Рідні та друзі вшанували пам’ять Олега Онищука 

        
        Про війну в Афганістані в родині Онищуків завжди згадуватимуть з болем у серці. Адже вона забрала життя дорогої їм людини – чоловіка, батька, а тепер вже й дідуся Олега Петровича. Для читачів молодшого покоління, спершу, коротко розповімо, а для старших нагадаємо про цього мужнього військового та про його подвиг.
        
Народився в робітничій сім'ї у селі Путринці. 1978 року закінчив Ізяславську середню школу № 5.
        
В армії з 1978 року. 1982 року закінчив Київське вище загальновійськове командне училище імені М.В.Фрунзе. Служив у Забайкальському, Туркестанському військових округах на посаді командира взводу, з квітня 1987 року — в складі «обмеженого контингенту» радянських військ в Афганістані на посаді заступника командира роти брав участь у війні в Афганістані.
        
За півроку перебування в Афганістані Олег Онищук вже мав в активі десять бойових операцій по знищенню ворожих караванів зі зброєю.
        
28 жовтня 1987 року командуванню стало відомо про рух каравану моджахедів із Пакистану. Для його знищення було виділено групу з 16 розвідників-десантників під керівництвом старшого лейтенанта Онищука О.П. Група секретно здійснила в горах стрімкий марш у район міста Шахджой (170 км від Кандагара). 30 жовтня було перехоплено передовий загін зі зброєю. Але вночі група Онищука була оточена. Вранці десантники вступили в нерівний бій. Ворог відкрив по них масивний вогонь з кулеметів, безвідкатних гармат, мінометів. Один за одним гинули бойові побратими. Коли у них скінчилися патрони, в хід пішли гранати. Останню Олег залишив для себе.
        
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 травня 1988 року старшому лейтенанту посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Він нагороджений орденом Леніна, орденом Червоного Прапора, медаллю «За бойові заслуги».
        
Ось так у зовсім молодому віці обірвалося життя Олега Онищука. Та про нього пам’ятають рідні, ті, хто його знав. Його ім’я присвоєно школі, в якій він навчався. Вшановують пам’ять герою щороку у день його загибелі, під час інших пам’ятних дат. І днями, коли Олегу Петровичу виповнилось би 55 років, рідні та друзі  вирішили провести з цього приводу  низку заходів. Зокрема, на майданчику біля районного будинку культури відбувся  концерт патріотичної пісні за участю  гурту «Долг».  Його могли відвідати усі бажаючі ізяславчани та гості міста. А безпосередньо 12 серпня  члени президії  районної Спілки  ветеранів війни в Афганістані разом з юними  вихованцями  клубу  військово-патріотичного виховання «Каскад» поклали квіти до погруддя Олега Онищука на меморіалі  воїнів-інтернаціоналістів та до пам’ятної дошки, встановленої  на приміщенні  Ізяславського НВК №5, а також до могили героя  на міському кладовищі. У поминальних заходах також взяли участь дружина Олега Онищука – Галина Степанівна, донька Наталія і внук Володя. Проведення даних заходів  стало  ще одним свідченням  того, що  пам’ять  про нашого славного земляка Олега Петровича Онищука живе  і надалі житиме в наших серцях і наступних поколіннях.

18.08.2016 р.

С.Охремчук

Відбулась нарада працівників закладів культури району 

         18 серпня в приміщення Ізяславського районного будинку культури відбулась нарада з керівниками сільських закладів культури Ізяславського району. На ній були підведені підсумки діяльності закладів культури в червні-липні та підготовці й проведенні важливих свят, що будуть проводитись в серпні, а саме відзначення головного свята держави – Дня Незалежності України  та 460-ї річниці від початку роботи над створення Двірецько-Пересопницького Євангелія.
         Основним питанням зустрічі було стан підготовки  відзначення в районі 25-ї річниці незалежності України. З цього питання виступив заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко. Він детально проаналізував  план заходів, які буде проведено в рамках відзначення Дня державного Прапора України та 25-річчя незалежності України.   Володимиром Борисовичем було наголошено на тому що заходи мають пройти на високому організаційному рівні, цікаво та змістовно. Зокрема він звернув увагу на патріотичну складову  заходів як районного так і місцевого рівнів. Працівниками закладів культури району було узгоджено всі моменти проведення урочистих заходів.
         Також В.Левченко проінформував про заходи які будуть проведені 28 серпня 2016 року  в селі Двірець де 460 років тому почалося написання української ПЕРШОКНИГИ - Двірецько-Пересопницького Євангелія.
         Працівниками Ізяславського районного будинку культури було акцентовано увагу на оформленні презентаційних виставок народно-ужиткового мистецтва територіальних громад.
         Головним спеціалістом сектору культури районної державної адміністрації Іриною Романюк було звернуто увагу працівників сільських закладів культури району на належну роботу із підготовки закладів культури до роботи в осінньо-зимовий період.
         Також на нараді було розглянуто інші питання роботи закладів культури району.
18.08.2016 р.

За матеріалами сектору культури районної державної адміністрації

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

 

Олександр Кониський: "Кожний день життя для України"

         Сьогодні минає 180 років від дня народження  Олександра Кониського.
         Олекса́ндр Я́кович Кони́ський (6 (18) серпня 1836, Переходівка – 29 листопада (12 грудня) 1900 року) український перекладачю, письменник, , видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напрямку.  Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та інші. (всього близько 150). Професійний адвокат, педагог, журналіст. Автор слів пісні "Молитва за Україну" («Боже великий, єдиний»),  перекладу «Щоденника» Т.Шевченка.
         О. Кониський — палкий оборонець української
культури, відстоював вивчення ук­раїнської мови в школах, виступав за скасування Валуєвського циркулярата Емського указу про заборону української мови, за що був звинувачений та ув’язнений 1885 року на 16 місяців.
        
Стаття О. Кониського «Українсь­кий націоналізм» (1875), у якій фак­тично вперше зроблено спробу дати теоретичне обґрунтування українсь­кого націоналізму й висловлено міркування про стан української нації, культури та мови в умовах колоніального гніту і тотальної ру­сифікації, як відзначає Н. Скоро­багатько, ще й понині, більше ніж 120 літ лежить в архівах наукових бібліотек.
         Політичне життя України, літера­турний процес, полеміка навколо українських національних проблем дава­ли письменнику матеріал для художньої творчості. Його працьовитість порівнювали з працьовитістю П. Куліша й Б. Грінченка. «Таких діячів надто потрібно буває на світанні на­
ціонального життя», — писав С. Єфремов.
 
        
Молитва за Україну — урочистий музичний твір, відомий також під назвою "Боже великий, єдиний, нам Україну храни" або як церковний гімн України, музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського. Написана 1885 року. Відомі аранжування Віктора Матюка, Кирила Стеценка та Олександра Кошиця.
         В Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Автокефальної Православної Церкви, україномовних парафіях Української Православної Церкви (Московського Патріархату) та
 Української Греко-Католицької Церкви існує традиція співати «Молитву за Україну» після відправи.  
         В
ідомо, що Павло Кирчів ще студентом духовної семінарії познайомився з Кониським. Сталося це 1884 року, коли письменник був у Львові і виступав перед студентами. По якомусь часі семінаристи зібрались видати збірник народних та авторських пісень. 26 січня 1885 року Б. Кирчів написав листа О. Кониському, прохаючи його надіслати до збірника власні й Лисенкові твори. Цей лист став історичним поштовхом, що об'єднав творчий потенціал друзів і сподвижників М. Лисенка і О. Кониського.
        
Вже 26 березня 1885 року О. Кониський повідомив Б. Кирчіва: «На сей раз маю до Вас ось яку просьбу, я написав «Молитву» руських дітей, а М. Лисенко завів її на ноти і придбав дуже хорошу музику, котра дуже усім сподобалась. На лихо, у нас не можна її надрукувати, а, на нашу думку, варто було б той гімн розповсюдити і в селах, і в школах Галичини. Тим-то я післав «Молитву» з нотами до високоповажного Володимира Шухевича, просячи його поради, як би то надрукувати, щоби «Молитва» була надрукована ще в Маї. Хотів би знати думку Шухевича, Вахнянина та інших композиторів, жду Вашої відповіді. Ваш щирий Перебендя»

        Шухевич незадовго відповів: «Твір прекрасний, але для дітей трудний. Я і Вахнянин пробували вчити зі своїми учнями, але трудно.»       
        Він просив передати Лисенку, щоб зробив полегшений, а як ні, то і так піде. Лисенко не зважив на «регіональні побажання». І вже 29 травня 1885 року В. Шухевич повідомляє: «„Молитву“ передав для літографа, скоро буде готова, повідомлю Вас».

        
По смерті М. Лисенка з'являються нові хорові версії твору, іноді ще із змінами тексту.   Нині твір офіційно визнано Духовним гімном України на рівні з Державним.
        
З моменту створення текст Духовного гімну України неодноразово редагувався.
        
Помер в Києві 29 листопада (12 грудня) 1900 року. Похований на Байковому кладовищ
і.

18.08.2016 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

Розпорядження бюджетними коштами здійснюється через систему електронних державних закупівель

 

 

Згідно Закону України «Про публічні закупівлі» розпорядження бюджетними коштами усіма замовниками з 01 серпня 2016 року здійснюється через систему електронних державних закупівель.

Відповідно до вищезазначеного закону, постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівлі та проведення авторизації електронних майданчиків» та наказу Мінекономрозвитку від 18.03.2016 року №473 «Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування» інформація про закупівлі розміщується через авторизовані електронні майданчики в системі «ProZorro» за адресою в мережі Інтернет www.prozorro.gov.ua.

Оператори авторизованих електронних майданчиків надають послуги замовникам на безоплатній основі.

17.08.2016 р.

За матеріалами облдержадміністрації

 

 

  Інформація про хід збирання в господарствах Ізяславського району   врожаю ранніх зернових культур (станом на 17.08.2016 р.)

 

Ярі зернові культури  зібрано на площі 22167 га, що становить 99,2 відсотків від вирощеного. Намолочено 115970 тонн.  Середня врожайність – 52,7  цнт/га.

В тому числі:

- озима пшениця зібрана з площі 11234  га, що становить 99,1 відсотки від вирощеного.  Намолочено 64071 тонну.  Середня врожайність – 57,0 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 482 га, що становить 91,0  відсотка від вирощеного.  Намолочено 1640 тонн.  Середня врожайність – 34,0  цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 334 га, що становить 92,0 відсотків від вирощеного.  Намолочено 1544 тонни.  Середня врожайність – 46,2 цнт/га.

Завершено стовідсотковий збір культур:

- озимий  ячмінь зібрано з площі 3363 га.  Намолочено 11796 тонн.  Середня врожайність – 35,1 цнт/га.;

- яра пшениця зібрана з площі 4761  га.  Намолочено 27576 тонн.  Середня врожайність – 57,9 цнт/га.;

- ярий ячмінь зібрано з площі 4761 га.  Намолочено 27576 тонн.  Середня врожайність – 57,9 цнт/га.;

Озимий ріпак  зібрано з площі 3872 га.  Намолочено 11542 тонн.  Середня врожайність – 29,8 цнт/га..

Ярий  ріпак  зібрано з площі 248 га.  Намолочено 520 тонн.  Середня врожайність – 21,8 цнт/га..

У цілому по господарствах усіх форм власності району на збиральних роботах за останню добу працювало 7 одиниць зернозбиральних комбайнів
17.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації

 

 

 

Відбулось перше засідання спостережної комісії при райдержадміністрації нової каденції

 

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 12.08.2016 № 691/2016-р сформовано склад спостережної комісії при райдержадміністрації нової каденції. Очолив комісію заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко. До новосформованого складу комісії увійшли громадські активісти та представники громадських організацій, районної ради та райдержадміністрації, які подали заяви про їх включення до комісії.  

Перше засідання відкрив перший заступник голови райдержадміністрації – голова спостережної комісії попередньої каденції Павло Ковальчук, прозвітувавши про роботу попередньої комісії.

Володимир Левченко ознайомив усіх присутніх членів комісії із нормативно-правовою базою, що регламентує діяльність спостережної комісії, а також зазначив, що протягом нового трирічного терміну дії цей дорадчий орган продовжить напрацьовані в районі механізми громадського контролю за дотриманням прав і законних інтересів засуджених, надання допомоги у соціальній адаптації особам, звільненим від відбування покарання.

Під час засідання присутніми членами  комісії обрано: Лященка Василя Петровича заступником голови спостережної комісії, а секретарем - головного спеціаліста сектору організації виробництва, переробки сільськогосподарської продукції відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації Дмитра Люльчука.

Крім того було обговорено ряд організаційних питань функціонування новосформованого дорадчого органу.

Після вирішення організаційних питань присутні члени комісії розглядали справи осіб, які вчинили злочин, - мова йшла про продовження терміну перебування в дільниці посиленого контролю терміном на шість місяців для шести засуджених, про заміну не відбутої частини покарання більш м’яким – громадськими (4 осіб) та виправними (2 осіб) роботами, а також про надання помилування одному засудженому.

Учасниками засідання проаналізовано озвучені проблемні питання, за наслідками засідання прийнято відповідні рішення.

17.08.2016 р.

За матеріалами спостережної

комісії при райдержадміністрації

 

Володимир Гройсман привітав українців із першою золотою медаллю в Ріо

 

 

 

Усіх вболівальників вітаю з нашим першим олімпійським золотом!

Ми усі стежимо за участю наших спортсменів у Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро.

Великою радістю для українців став перший переконливий успіх Олега Верняєва у Ріо – ще 11 серпня,

коли в абсолютній першості він виборов для нашої країни срібну медаль.

Сьогодні наш гімнаст отримав ще одну медаль – золоту.

Це перше наше олімпійське золото і вірю, що попереду – нові перемоги.

Сердечно вітаю Олега Верняєва та бажаю всім українським спортсменам нових успіхів на радість нашим вболівальникам!

 

З повагою

Премʼєр-міністр України                                             Володимир Гройсман 

 

 

 

Це сталося! Український гімнаст Олег Верняєв привезе з Ріо золоту медаль!

 

Український гімнаст Олег Верняєв став олімпійським чемпіоном у вправах на брусах.

У своїй спробі він показав результат 16,041 (7,100 за складність і 8,941 за виконання).

Другим став американець Данелл Лейва (15,900), третім - росіянин Давид Белявський (15,783).

Нагадаємо, що 10 серпня Верняєв  завоював для України срібну медаль в індивідуальному багатоборстві.

Завдяки Верняеву збірна України піднімається на 32 місце в загальному медальному заліку: 1 золота, 4 срібних, 1 бронзова.

Україні безкоштовно передадуть гімнастичне обладнання з Олімпійських ігор - 2016.

Про досягнуті домовленості з керівництвом Міжнародної федерації гімнастики повідомив президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка, передає прес-служба НОК.

Домовленості були досягнуті відразу після перемоги українського гімнаста з Донецька Олега Верняєва у вправах на паралельних брусах учора ввечері.

«Це дуже чудова новина! На мій погляд, це важливий крок для подальшого розвитку спортивної гімнастики в Україні та значний внесок у примноження славних традицій нашого виду спорту», – прокоментував новоспечений чемпіон Олімпійських ігор Олег Верняєв.

17.08.2016 р.

За матеріалами мережі Інтернет

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

 

СИМОН ПЕТЛЮРА

 

У плеяді видатних діячів українського національно-визвольного руху XX ст. одне з провідних місць займає Симон Васильович Петлюра. Комуністична пропаганда прагнула дискредитувати не тільки видатного діяча, а й саму українську ідею, уособленням якої був Головний отаман.

Симон Петлюра народився 23 (10) травня 1879 року в Полтаві.       Рідній Полтаві Симон віддав 23 роки свого життя. Там пройшло його дитинство, там отримав він початкову освіту в церковно-парафіяльній школі і бурсі, там з 1895 р. навчався в духовній семінарії.

Симон Петлюра почав політичну кар'єру як представник соціалістичного руху, поширеного в той час в Європі і Російської імперії. Велике значення для формування його світогляду мало вступ в 1900 р. до Революційної української партії (РУП), першої в XX столітті проголосила гасло української державності.

Після створення в 1905 р. Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), що виділилася з РУП, С.Петлюра став одним із активних її діячів.

Важливим етапом у формуванні його поглядів на визвольний рух був московський період. Разом з іншими українцями Москви Петлюра взяв участь в організації товариства «Кобзар», а в 1911-1912 рр. спільно з О.Саліковскім заснував і почав редагувати газету «Украинская жизнь».

Під час Першої світової війни С.Петлюра працював заступником уповноваженого Всеросійського союзу земств і міст з питань постачання російської армії. Ця напіввійськова діяльність дала йому можливість бувати в прифронтовій смузі і вести політичну роботу серед українців.

Лютнева революція 1917 р. застала Петлюру на Західному фронті, в Білорусії. Із розгортанням національно-визвольного руху в Україні він відразу занурився у вир подій, що визначали долю країни, і незабаром увійшов до кола провідних фігур тодішнього українського політикуму.

Як повноважний представник Українського військового комітету Західного фронту він прибув у травні 1917 р. в Київ і взяв активну участь в роботі I Всеукраїнського військового з'їзду. Після II Всеукраїнського військового з'їзду Український генеральний військовий комітет очолив С.Петлюра.  Після проголошення I Універсалу Центральної Ради (10 червня 1917 р.) і створення першого українського уряду - Генерального секретаріату на чолі з Володимиром Винниченком, С.Петлюра був призначений секретарем у військових справах.

В умовах, що фактично почалася українсько-більшовицька війна, С.Петлюра доклав чимало зусиль для організації військ, здатних протистояти ворогові. У кінці грудня 1917 року, в результаті конфлікту із В.Винниченком по ряду принципових питань, С.Петлюра вийшов з уряду, в найвідповідальніший момент української визвольної боротьби залишивши посаду військового секретаря. Ця відставка була непоправною помилкою, негативно вплинула на розвиток подальших подій.

Однією з безперечних заслуг С.Петлюри стало створення за його ініціативою Гайдамацького коша Слобідської України, який зіграв вирішальну роль у ліквідації більшовицького повстання проти Центральної Ради в 1918 році.

Після підписання Берестейських угод між УНР і Антантою Центральна Рада повернулася на початку березня 1918 року в Київ. Разом зі своїми гайдамаками вступив в столицю і С.Петлюра. Проте, з різних причин  він незабаром відійшов від військових справ.

Після гетьманського перевороту 29 квітня 1918 р. С.Петлюра відмовився співпрацювати з урядом П.Скоропадського і, за порадою давніх товаришів по революційній діяльності, очолив за гетьманату Всеукраїнський земський союз. Опозиційно налаштований до влади, С.Петлюра піддавав гострій критиці діяльність гетьманського уряду з різних питань внутрішньої і зовнішньої політики. На початку липня 1918 р. він був заарештований і ув'язнений на чотири місяці.  

Його звільнення збіглося з двома подіями: виданням федеральної Грамоти П.Скоропадського і, як відповідь на цей крок - освітою Директорії, керівного органу антигетьманського повстання на чолі із В.Винниченком. С.Петлюра увійшов до її складу як Головний отаман військ УНР. Виїхавши одразу після звільнення в Білу Церкву і очоливши повстанські війська, що рухалися на Київ, він 14 грудня 1918 року із тріумфом увійшов до столиці. У цей час популярність Петлюри досягла апогею, його ім'я стало відомо в найвіддаленіших куточках України, що неоднозначно було сприйнято соратниками по боротьбі, зокрема Винниченка. Останній звинуватив Петлюру в тому, що той без узгодження з іншими членами Директорії видав в Білій Церкві Універсал до народу для зміцнення свого лідерства і задоволення власних амбіцій. Після цього, на думку В.Винниченка, «все рух відразу, з самого початку було поставлено під марку однієї, окремої особистості, забарвлене персональним характером, звужене, збіднене і затуманене. Всі повстанці, які почали стікатися до революційних центрів, відтепер стали називатися «петлюрівцями». Взагалі, відносини цих двох лідерів завжди були непростими і суперечливими. Вони по-різному бачили шляхи вирішення багатьох ключових проблем розвитку держави і його майбутнє. Крім того, не можна не враховувати і елемент суперництва, яке існувало між ними.

Відновлення УНР ознаменувало новий етап національно-визвольної боротьби за державність.  Після від'їзду за кордон В.Винниченка С.Петлюра очолив Директорію, залишаючись при цьому Головним отаманом військ УНР. У складі Директорії він перебував від першого до останнього дня її існування і протягом десяти місяців очолював збройну боротьбу за свободу і незалежність свого народу.  

Заради державних інтересів він вийшов із УСДРП, що свідчило про завершення еволюції його поглядів на користь національно-державної ідеї.

Восени 1918 р внаслідок вкрай несприятливою зовнішньополітичної ситуації українська армія опинилася у так званому «трикутнику смерті» - під натиском ворожих сил білої армії А.Денікіна, більшовицьких військ і польської армії генерала Ю.Галлера. З огляду на ці обставини, С.Петлюра скликав 4 грудня 1918 року військове нараду, на якій було вирішено продовжити боротьбу партизанськими методами. Знесилене в боях українське військо під командуванням М. Омеляновича-Павленка вирушило в легендарний Зимовий похід по тилах ворога, який тривав до травня 1920 р.

Намагаючись вивести Україну з міжнародної ізоляції і знайти підтримку в боротьбі проти більшовицької Росії, С.Петлюра пішов на компроміс з Ю.Пілсудським і змушений був прийняти умови польського уряду, згідно з якими Україна поступалася частину своїх західних земель - 162 тис. кв.км, де проживало 11 млн. чоловік.  Польський уряд, уклавши в жовтні того ж року попередню угоду з Радянською Росією, фактично залишило українську армію один на один з більшовиками. Після важких боїв на території України армія УНР (35 тис. чол.) В листопаді 1920 р. відступила за річку Збруч і була інтернована польською владою. З цих пір на території Полину почав діяти Державний центр УНР в екзилі на чолі з С.Петлюрою, який направляв свою діяльність на відновлення української державності. Разом з урядом УНР він перебував деякий час у Тарнові, потім - у Варшаві. У 1923 р уряд Радянської України зажадало від польської влади видачі С.Петлюри як ворога народу. У зв'язку з цим він був змушений виїхати спочатку до Будапешта, потім до Відня і Женеви, а з 1924 р. оселився з родиною в Парижі. Там С.Петлюра продовжував керувати діяльністю екзильного уряду УНР.

25 травня 1926 року на вулиці Расіна в Парижі постріли більшовицького агента С.Шварцбарда перервали життя незламного борця за незалежність України.

Все життя С.Петлюри до останнього моменту була віддана боротьбі за незалежність і самостійність Української держави. Його фігура нерозривно пов'язана зі священними прагненнями українського народу до свободи, щастя і справедливості, а ім'я назавжди залишиться в нетлінній пам'яті нащадків.

17.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://petlura.poltava.ua

 

Запрошуємо до участі у конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України "Українська книжка року"

 

Державний комітет телебачення та радіомовлення України інформує про прийом заявок для участі у конкурсі на здобуття щорічної премії Президента України "Українська книжка року".

Заявка на участь в конкурсі відповідно до Положення про щорічну премію Президента України "Українська книжка року", затвердженого Указом Президента України від 16 грудня 2009 року № 1058, подається Держкомтелерадіо України до 15 листопада 2016 року разом із виданням і повинна містити інформацію про видання, що висувається на здобуття премії, автора (співавторів) виданого твору, видавництво або видавничу організацію, рік видання, тираж, обґрунтування висунення видання на здобуття премії, анотації на видання.

Премія присуджується в таких номінаціях:

за видатні досягнення у галузі художньої літератури – книжковому виданню творів класичної або сучасної української прози, поезії, українських перекладів художньої літератури;

за вагомий внесок у розвиток українознавства – книжковому виданню творів, які формують знання про Україну, її народ, історію, культуру, науку, довідковому, енциклопедичному, краєзнавчому або картографічному виданню, виданню іншого твору україністики;

за сприяння у вихованні підростаючого покоління – книжковому виданню творів дитячої літератури, посібнику або підручнику для дошкільників, учнів чи студентів.

На здобуття премії висуваються книжкові видання українською мовою, виданні в Україні протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення на здобуття премії.

Висунення видань на здобуття премії здійснюються авторами (співавторами) виданих творів, видавництвами, видавничими організаціями, творчими спілками, літературно-мистецькими об'єднаннями, навчальними закладами, бібліотечними та науковими установами.

При наявності відповідних пропозицій у визначені терміни необхідно подати заявку та видання (в 2-х примірниках) з поміткою "Щорічна премія Президента України "Українська книжка року" до Держкомтелерадіо України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2.

Контактний телефон (044) 278-87-56.

16.08.2016 р.

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua

 

 

Відбулось чергове засідання робочої групи з моніторингу використання земель на Ізяславщині

 

Нещодавно відбулось чергове засідання робочої групи з моніторингу використання земель, підготовки пропозицій та надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування з питань проведення інвентаризації земель, яке провів керівник робочої групи - перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук.

Цього разу обговорювались земельні питання Борисівської сільської ради.

З метою ефективного проведення моніторингу земель на засідання було запрошено Борисівського сільського голову та землеупорядника сільської ради.

На засіданні робочої групи з питань моніторингу  використання  земель йшлося про виділення та документальне оформлення громадських пасовищ, зміну орендної плати у договорах оренди землі до середньообласного рівня, оформлення земель підгосподарськими дворами (колишні КСП).

Керівник робочої групи також повідомив, що за оцінкою відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі в цілому завершено інвентаризацію земель по Борисівській сільській раді. Також повністю проведено інвентаризацію по Шекеринецькій, Ріпківській, Білогородській, Михнівській, Мислятинській, Топорівській, Великопузирківській сільських радах та в с.Васьківці Клубівської сільської ради.

 За результатами засідання очільником робочої групи надано доручення управлінню фінансів райдержадміністрації звіритись із податковою інспекцією та Борисівською сільською радою в питанні надходження до місцевого бюджету орендної плати по землі.

Крім того було узгоджено дату проведення наступного засідання, яке заплановано на початку вересня поточного року, на кортрому буде обговорюватись питання проведення моніторингу використання земель та їх інвентаризації по Христівській та Ліщанькій сільських радах.

16.08.2016 р.

За матеріалами робочої групи з моніторингу використання земель,

підготовки пропозицій та надання методичної допомоги органам місцевого

самоврядування з питань проведення інвентаризації земель

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

 

Євген Петрушевич - адвокат, парламентарій,  НЕпрезидент

 

Євген Омелянович Петрушевич народився 3 червня 1863 року в місті Буськ (нині Львівської області). Батько, парох і декан греко­католицької церкви, був знавцем історії та літератури, людиною широкого духовного світогляду, глибокої національної свідомості, що справило значний вплив на виховання та світогляд майбутнього державного діяча. Євген після отримання ступеня доктора права працював адвокатом у містечках Галичини. Як правозахисник і громадський діяч здобув повагу місцевого населення. Під час своєї парламентської діяльності був членом австро­угорського парламенту та галицького сейму у Львові, де пліч-­о-­пліч із Костем Левицьким, найвизначнішим політичним діячем Галичини кінця ХІХ століття, обстоював національні інте­реси українців. «Євген Петрушевич виявляв велику енергію у найважливіші хвилини наших визвольних змагань. Поміж послами належав до діячів гос­т­­рі­шого тону», – писав Левицький у спогадах 1937 року.

Усвідомлюючи, що австрійська імперія стоїть на межі краху, галицький політичний провід 18 жовтня 1918­го створює у Львові Українську Національну Раду – Конституційні Збори українського народу (пізніше – законодавчий орган ЗУНР) на чолі із Є.Пет­рушевичем. Позаяк мирним шляхом взяти владу на Галичині не вдалося, провід УНРади організував масштабне повстання на теренах Галичини та Буковини «Листопадовий чин», наслідком якого стало утворення 1 листопада 1918 року Західноукраїнської Народної Республіки. Розпочався важкий період державотворення…

На першій сесії УНРади 3 січня 1919 року в Станіславі (нині Івано­Франківськ) ухвалено закон про злуку з УНР. Після урочистого проголошення та схвалення Акта злуки в Києві 22 січня Євген Петрушевич увійшов до складу Директорії.

Під загрозою державної кризи УНРада 9 червня 1919 року надала Є.Петрушевичу диктаторські права, які означали сумісництво обов’язків президента УНРади й голови уряду. Але керівництво УНР розцінило такий крок як недемократичний, вбачаючи в ньому сепаратистські тенденції, і диктатора усунули з Директорії, через що стосунки Є.Петрушевича з 
С.Петлюрою загострилися.

Наступ польських військ, рішення Найвищої ради Антанти про приєднання Східної Галичини до Польщі засвідчили поразку національно-визвольної боротьби в Західній Україні. Наприкінці листопада 1919­ р. Є.Петрушевич і уряд змушені були переїхати до Відня, де продовжували активну міжнародну діяльність із захисту державних інтересів ЗУНР.

Помер Є.Петрушевич 29 серпня 1940 року в Берліні. 2002-­го його прах перепоховали у Львові (меморіал вояків Української Галицької Армії).

Біографія і політичний портрет Євгена Петрушевича сповнені цікавих фактів. Так, коли вдалося домогтися включення галицького питання до розгляду на міжнародній конференції в Генуї в квітні 1922 року, Є.Петрушевич особисто очолив галицьку делегацію. Саме там відбулися перші контакти диктатора із представниками Радянської України, зокрема X.Раковським, котрому імпонувала конфронтація уряду ЗУНР із С.Петлюрою. Але дискусію щодо майбутнього Галичини зірвали. Більшовики робили це з метою розколу в Чехословаччині, Польщі та Австрії української еміграції, яка здебільшого мала антирадянський характер. Раковському вдалося переконати Петрушевича у тому, що відродження української державності можливе тільки через співпрацю із Радянською Україною. Додайте до цього кон­фронтацію із Петлюрою, котрий вів переговори із поляками, і отримаєте прорадянського Петрушевича.

Окрім того, в «окремій папці» ЦК КП(б)У містяться матеріали про субсидіювання корисної для Радянської України діяльності Є.Петрушевича. Відповідь на запитання: «Чи отримував диктатор кошти?» – можуть дати архіви Ватикану, куди західноукраїнські еміграційні діячі передавали всі свої документи. Проте вже на початку тридцятих років минулого століття Євген Петрушевич змінив своє ставлення до радянської влади на діаметрально протилежне.

Цікаво також те, що на всіх пам’ятниках і меморіальних дошках Є.Петрушевича називають президентом ЗУНР, хоча він ним ніколи не був. Його посада називалася «Президент УНРади», тобто юридично він виконував здебільшого представницькі функції спікера парламенту, а державою керував Виділ УНРади – 10 вибраних парламентаріїв, у тому числі й Петрушевич, котрий його очолював. Проте 9 червня 1919 року, зважаючи на критичну ситуацію в державі, Виділ УНРади наділив Пет­рушевича виключною владою. Його посада почала називатися «Диктатор ЗУНР», ким він юридично залишався аж до останніх днів Республіки.

Цікаво також те, що на всіх пам’ятниках і меморіальних дошках Є.Петрушевича називають президентом ЗУНР, хоча він ним ніколи не був. Його посада називалася «Президент УНРади», тобто юридично він виконував здебільшого представницькі функції спікера парламенту, а державою керував Виділ УНРади – 10 вибраних парламентаріїв, у тому числі й Петрушевич, котрий його очолював. Проте 9 червня 1919 року, зважаючи на критичну ситуацію в державі, Виділ УНРади наділив Пет­рушевича виключною владою. Його посада почала називатися «Диктатор ЗУНР», ким він юридично залишався аж до останніх днів Республіки.

Мало кому відомо, що Диктатор ЗУНР поряд із іншими лідерами національно­-визвольних змагань увіч­нений на церковних фресках. У місті Жовква (Львівська область) у церкві Серця Христового на стінописі «Акт Злуки» авторства Юліана Бацманюка біля ніг Богородиці зображені крає­види Києва та Львова, а під ними – діячі УНР і ЗУНР: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Дмитро Вітовський, Євген Петрушевич, Костянтин Левицький та ін. У центрі – Андрей Шептицький, що молиться за волю та єдність України.

Постать Євгена Петрушевича, як і багатьох українських громадських та державних діячів того часу, дуже контраверсійна. Дехто його хвалить за розважливість, поміркованість і далекоглядність у політиці, інші критикують за надмірну демократичність, парламентаризм та конституціоналізм, які заважали йому прий­мати владні рішення у нелегкий для всієї країни час. Але фактом залишається те, що він справив визначний вплив на національно-визвольні змагання 1917–1921 років і загалом на українське державотворення.

Мало кому відомо, що Диктатор ЗУНР поряд із іншими лідерами національно­-визвольних змагань увіч­нений на церковних фресках. У місті Жовква (Львівська область) у церкві Серця Христового на стінописі «Акт Злуки» авторства Юліана Бацманюка біля ніг Богородиці зображені крає­види Києва та Львова, а під ними – діячі УНР і ЗУНР: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Дмитро Вітовський, Євген Петрушевич, Костянтин Левицький та ін. У центрі – Андрей Шептицький, що молиться за волю та єдність України.

Постать Євгена Петрушевича, як і багатьох українських громадських та державних діячів того часу, дуже контраверсійна. Дехто його хвалить за розважливість, поміркованість і далекоглядність у політиці, інші критикують за надмірну демократичність, парламентаризм та конституціоналізм, які заважали йому прий­мати владні рішення у нелегкий для всієї країни час. Але фактом залишається те, що він справив визначний вплив на національно-визвольні змагання 1917–1921 років і загалом на українське державотворення.

16.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://www.viche.info

 

Зустріч з представниками духовної ради

 

Напередодні відзначення 25-ї річниці незалежності України спорідненість та порозуміння, як у владних, так і релігійних структурах, є передумовою для створення позитивних моментів та кроку для об’єднання українців задля головної мети ­ відновлення миру та цілісності території.

Нещодавно у м.Хмельницький утворено духовну раду, головою якої, терміном на один рік, обрано Митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського УПЦ КП Антонія.

Сьогодні, 15 серпня, відбулась зустріч голови обласної державної адміністрації Олександра Корнійчука та голови обласної ради Михайла Загородного з членами даної ради.

У ході зустрічі представлено статутні завдання та умови роботи духовної ради. Варто зазначити, що дана рада функціонує та приймає рішення шляхом консенсусу та повного порозуміння і є відкритою для усіх релігійних конфесій.

Крім цього, відбулось обговорення актуального на сьогодні питання щодо заходів з відзначення річниці незалежності України. Серед ряду запропонованих заходів обговорено проведення «молитовного сніданку», як прикладу об’єднання та єдності заради миру на рідній землі.

Олександр Корнійчук зазначив, що забезпечення суспільної злагоди, в тяжкий для України час, є великою та важливою роботою для всіх нас. «Релігія, та віра є тими рушійними силами, які підтримують як окрему людину та і населення усієї країни у найважчі для неї часи», – наголосив очільник області.

15.08.2016 р.

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua

 

Година Духовності  «Дорогою Милосердя»

 

12 серпня в один із останніх днів ІІІ (відпочинкової) зміни дитячого оздоровчого табору «Світанок» села Білогородка, в рамках  комплексу заходів із відзначення в районі Дня хрещення Київської Русі - України,  було проведено Годину Духовності  «Дорогою Милосердя».  На неї до табору завітали заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко та благочинний храмів Ізяславського округу Хмельницької єпархії Української Православної Церкви Київський патріархат митрофорний протоієрей о.Володимир Ковальчук.

Вітаючи дітей, Володимир Левченко зазначив, що переконаний у тому, що дні спільного побуту та дозвілля у таборі дозволили їм здружитися, кожен день був насичений піснями, іграми, різноманітними розвагами. Проте серед дозвілля   має бути і час у роздумах про духовність, про людяність, про Бога.

 Далі із вихованцями оздоровчого табору поспілкувався отець Володимир. Він запропонував усім разом прочитати Господню молитву «Отче наш», після чого він невимушено та цікаво поспілкувався із дітьми. Отець Володимир розповів дітям про основоположні принципи християнства, про його основні засади. Також священик розповів дітям про основні віри утвердження християнства, в тому числі і на території сучасної України. Окремо він зупинився на розповідях про святих Ольгу та Володимира, про їх роль у запровадженні християнства на території Київської Русі.

Завершуючи спілкування із дітьми, отець Володимир Ковальчук сказав: «Хочеться висловити вдячність найперше Богу за час проведений із вами, за ваші відкриті серця, за ваше прагнення шукати чогось вищого, за вашу щирість та доброту».  

Також Володимир Левченко та Володимир Ковальчук у супроводі директора табору «Світанок» Віктора Личика ознайомились із побутом дітей, які там відпочивають.

15.08.2016 р.

В.Кучерук за матеріалами дитячого оздоровчого табору «Світанок»

 

В райдержадміністрації відбулась апаратна нарада

 

 

15 серпня голова районної  державної адміністрації Борис Яцков провів чергову апаратну нараду за участю керівництва районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, керівників структурних підрозділів районної державної адміністрації та районних структур центральних органів влади.

У ході наради Борисом Яцковим  було звернуто увагу керівництва Ізяславської міської ради щодо активізації роботи із завершення першої черги заходів із реконструкції площі Героїв Майдану. Зазначені обсяги робіт мають бути завершені до Дня Державного Прапора України та Дня незалежності України. Також було звернуто увагу на проведенні комплексу робіт із прибирання та благоустрою населених пунктів району до головного свята держави.

Також під час апаратної наради було розглянуто ряд інших питань життєдіяльності району та дано відповідні доручення керівникам ряду структурних підрозділів.

15.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з

громадськістю апарату райдержадміністрації

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

 

Ліна Костенко – мрію малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні

        

    Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року у м.Ржищеві на Київщині в родині вчителів. 1936 р. родина переїхала до Києва, де Ліна закінчила школу на Куренівці і ще школяркою почала відвідувати літературну студію при журналі "Дніпро", який редагував Андрій Малишко. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних років і про "балетну школу" замінюваного поля, по якому доводилося ходити, і про перший — написаний в окопі — вірш.

         У 1946 р. опубліковані перші вірші Ліни. Дівчина поступила в Київський педагогічний інститут ім. М.Горького, але залишила його і поїхала навчатися в Московський літературний інститут ім.М.Горького, який закінчила 1956 р., а вже наступного року вийшла перша книжка її поезій "Проміння землі". Друга збірка "Вітрила" була опублікована у 1958 р., згодом — збірка "Мандрівки серця" (1961 р.). 1962 року збірка "Зоряний інтеграл" була розсипана ідеологічною цензурою і світу не побачила. Потім поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону, її твори не виходили окремими виданнями до 1977 р. Твори й навіть саме ім'я авторки зникли зі сторінок періодики. Поетеса писала "в шухляду". Це тоді були написані й "Берестечко", і "Маруся Чурай", і вірші, що склали книжки "Над берегами вічної ріки" та "Неповторність". У 1963 р. разом із А.Добровольським Ліна Костенко створила сценарій фільму "Перевірте свої годинники". У 1965 р., коли почались арешти української інтелігенції, Ліна Костенко підписувала листи протесту, а коли у Львові судили В'ячеслава Чорновола та його друзів, вона була на процесі. 1969 р. Осип Зенкевич видав у діаспорі велику збірку "Поезії", до якої ввійшло все краще, створене на той час поетесою, зокрема поезії, які поширювалися у "самвидаві" через заборону комуністичною цензурою. Ще одна збірка "Княжа гора" була знищена критикою  у 1972 р., що не було дивним, адже звучання поезій збірки було настільки сміливим для того часу, що не можна навіть уявити, що ці твори могли бути надрукованими. 1977 р. надрукована збірка Ліни Костенко "Над берегами вічної ріки", через два роки роман у віршах "Маруся Чурай", а у 1980 р. — збірка "Неповторність". 1987 р. вийшла збірка "Сад нетанучих скульптур". За роман у віршах "Маруся Чурай" та збірку "Неповторність" поетеса отримала Державну премію України імені Т.Г. Шевченка. Збірка "Вибране" побачила світ 1989 р. За книжку "Інкрустації", видану італійською мовою, Ліні Костенко 1994 р. присуджено премію Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності. 1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Ліну Костенко найвищою своєю відзнакою — медаллю Святого Володимира. У 1999 р. був написаний історичний роман у віршах "Берестечко" і окремою брошурою видана лекція "Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала", прочитана 1 вересня 1999 р. в Києво-Могилянській академії. 2000 р. Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги. Під час Помаранчевої Революції поетеса була довіреною особою лідера опозиції Віктора Ющенка.

         Прикметною рисою творчості поетеси є інтелектуалізм — рух, поезія, злети думки, яка осягає великі історичні простори, напружено шукаючи ключів до таємниць буття людини, нації, людства... Пошук цей нерідко пов'язаний з "інтенсивним переживанням культури", а не лише з безпосереднім спогляданням плину життя. Спілкування з великим культурним досвідом людства та його творцями, осмислення парадоксів історії, у школі якої сучасна людина далеко не завжди виглядає розумним учнем, загострюють відчуття дисгармонійності й невлаштованості світу наприкінці XX ст., яке в поезії Ліни Костенко постає як вельми драматичний акт у житті людської цивілізації. З подібних відчуттів та висновків виникають апокаліпсичні мотиви в її поезії. Але кінцева зупинка в цьому прямуванні до нелегких істин нашого драматичного часу — все ж не відчай та безнадія, а гостре жадання краси (досконалості), затишку, людяності, бажання пропекти байдужу свідомість, достукатися до розуму, пробудити людську гідність...

         Ліна Костенко — одна із тих, хто не втратив людської гідності в часи випробувань, і її шістнадцятирічне мовчання не виглядало як слабкість чи компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: її принциповість і прямота настільки лякали й дратували представників влади, що вони із величезним задоволенням у будь-який спосіб примусили б її мовчати. Але Ліна Костенко користувалась такою великою популярністю і любов'ю читачів, що чиновники просто боялись її чіпати.

         Ліна Костенко останнім часом мріє писати вірші не з політичним забарвленням, а "малювати птиць срібним олівцем на лляному полотні".

        Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний  доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилась від звання Герой України.

15.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://www.pisni.org.ua

14 серпня – День будівельника

ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ!

            Від щирого серця прийміть вітання до Дня будівельника. Бути будівельником означає бути творцем, людиною, що створює нові будівлі та споруди. Але водночас це й велика відповідальність, адже тільки якісне житло та архітектурно витончені споруди залишають у пам'яті нащадків світлі спогади про вашу надзвичайно важливу працю.
            Бажаємо вам здоров'я, наснаги та впевненості у власних силах. Віримо, що ваш професіоналізм ви спрямуєте у важливе русло розбудови нашої держави.
            З професійним святом вас!

З повагою

Борис Яцков

голова районної державної адміністрації

Сергій Шлегель

голова районнної ради

 

14 серпня – День працівників ветеринарної медицини

ШАНОВНІ ПРАЦІВНИКИ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ!

            Щиро вітаємо вас з нагоди професійного свята. У ваших руках – складна і відповідальна справа. Приємно усвідомлювати, що люди, які працюють в цій галузі медицини, – віддані своїй професії, для вас робота – це і покликання, і вічний неспокій, і щоденна копітка праця.
            Ви охороняєте територію району від занесення збудників інфекційних хвороб тварин, проводите профілактику, ведете державний нагляд за якістю та безпекою продукції тваринного і рослинного походження. Свідченням цього є епізоотичне благополуччя району. Сподіваємось, що ви й надалі з високою відповідальністю та сумлінням виконуватимете поставлені перед вами завдання, дбатимете про нові професійні здобутки, а ваші зусилля винагороджуватимуться повагою і вдячністю краян.
            Бажаємо щастя та міцного здоров’я, радості й благополуччя, добробуту та достатку вашим сім’ям.

З повагою

Борис Яцков

голова районної державної адміністрації

Сергій Шлегель

голова районнної ради

 

 

Заступник голови райдержадміністрації Володимир Левченко провів у Ліщані особистий прийом громадян

 

Виїзні прийоми громадян є одним із найефективніших засобів вивчити та окреслити шляхи вирішення проблеми громади безпосередньо на місці.  Адже не  кожна людина має  змогу дістатися до Ізяслава, щоб поспілкуватися  із керівництвом під час особистого прийому громадян, які проводяться в районній державній адміністрації, чи то через географічну віддаленість, чи то за іншими обставинами.

Так, перебуваючи на території певної територіальної громади  керівництво району, окрім безпосереднього  прийому громадян, має змогу ознайомитись із роботою закладів соціальної сфери та поспілкуватися із працівниками сільської ради. Представники громади ж мають можливість розповісти про свої проблеми та турботи безпосередньо керівництву району.

12 серпня заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко відповідно до графіку провів виїзний прийом громадян в Ліщанській сільській раді.

«Питання, які були порушені під час виїзного прийому громадян, не залишаться поза увагою. За наслідками виїзного прийому будуть надані доручення керівникам відповідних структурних підрозділів райдержадміністрації,  а заявників буде проінформовано про заходи щодо їх вирішення», - зазначив Володимир Борисович.

А задля вирішення питань до В.Левченка звернулось чимало жителів сіл Ліщана, Бейзими, Даньківці. Серед найболючіших проблем, яке підняли жителі Ліщанської сільської ради, забезпечення питною водою. Як зазначили мешканці сільської ради, в громадських  криницях значно впав рівень води, а в багатьох вода взагалі зникла. Щоб  зробити власну свердловину, потрібні значні кошти, яких в багатьох, особливо пенсіонерів, не має. Тому  було порушено питання щодо відновлення існуючих свердловин та водонапірних башт в селах.

Також  було піднято питання щодо транспортного сполучення із районним центром, цін та квитків. Окремі жителі порушували питання  надання матеріальної допомоги, медичного обслуговування та інші.

Під час перебування на території сільської ради Володимир Левченко ознайомився із роботою  Ліщанської амбулаторії загальної практики сімейної медицини, Ліщанського сільського будинку культури, Ліщанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, Ліщанським будинком-інтернатом для громадян похилого віку та інвалідів.

12.08.2016 р.

За матеріалами Ліщанської сільської ради

 

Районна робоча група з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення – діє!

 

На виконання розпорядження голови обласної державної адміністрації від 26 березня 2013 року № 83/2013-р «Про заходи з питань легалізації заробітної плати і зайнятості населення в області» в районі розпорядженням від 23 квітня 2013 року № 127/2013-р затверджено склад районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, а також Положення про районну робочу групу.

Станом на 01 серпня 2016 року проведено 4 засідання районної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення. На засіданнях розглядались питання, що стосуються рівня заробітної плати та недопущення її виплати у розмірах нижче мінімального розміру, встановленого законодавством. Заслухано 11 керівників підприємств, де виплачується низька заробітна плата та кошти, вивільнені від сплати єдиного соціального внеску, не спрямовані на підвищення заробітної плати працівників.

Проведено аналіз рівня заробітної плати на всіх підприємствах, в установах та організаціях району.  Вживаються заходи щодо підвищення рівня заробітної плати, які належать до компетенції районної державної адміністрації.

Здійснено 16 обстежень з метою легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, 9 із них у юридичних осіб, 7 – у фізичних осіб. За результатами обстежень виявлено 14 порушень трудового законодавства, 2 – податкового законодавства. Притягнуто 2-х осіб до адміністративної відповідальності. Виявлено 34 особи, які працюють без оформлення трудових відносин, серед них 2 особи, які не зареєстровані як суб’єкти  підприємницької діяльності. У результаті проведеної роботи зареєстровано 7 суб’єктів підприємницької діяльності, укладено 5 трудових договорів між підприємцями-фізичними особами та найманими працівниками, 25 трудових договорів з найманими працівниками в юридичної особи. Накладено штрафних санкцій на суму 275 тис. грн.

12.08.2016 р.

За матеріалами управління соціального

захисту населення райдержадміністрації

Підведені попередні підсумки інвентаризації земель лісового фонду

 

         Днями під головуванням заступника голови облдержадміністрації Володимира Кальніченка відбулося засідання робочої групи з питань сприяння здійсненню контролю за додержанням законодавства у сфері лісових відносин.

         Нагадаємо, що попередня нарада по обговоренню проблемних питань сприяння здійснення контролю за дотриманням законодавства в галузі використання лісів відбулася 18 липня поточного року, під час якої Володимир Ілліч надав доручення райдержадміністраціям прозвітувати щодо правового статусу земель лісогосподарського призначення колишніх колгоспів.

         “Ситуація щодо використання, збереження лісів та дотримання законодавства у цій сфері по всій Україні є досить непроста. Тому, лісогосподарським підприємствам потрібно здійснити ряд лісогосподарських заходів, направлених на забезпечення раціонального користування лісом та підвищити продуктивність, відтворення, охорону та захист лісів Хмельниччини, а також здійснювати свою діяльність виключно в межах лісового законодавства”, – зазначив Володимир Ілліч під час засідання.

         Ліси колишніх колгоспів у 2000-2001 роках рішеннями Хмельницької обласної ради були передані у постійне користування створеним лісокомунальним підприємствам у кожному районі області.

         В даний час в області діють 16 районних лісокомунальних підприємств в користуванні яких знаходяться земельні ділянки лісового фонду на площі 64.6 тис. га та полезахисні смуги на площі 1,0 тис. га.

         Впродовж 2000-2015 років проведено суцільні рубки на площі 6261 гектарів, від рубок заготовлено 1196,2 тис. куб метрів деревини, проведено лісовідновлення на площі 6437 гектарів. Рубки догляду за лісом проведено на площі 22,2 тис. гектарів. Аналіз приведених даних показує, що лісокомунальними підприємствами не в повному обсязі виконуються завдання по веденню лісового господарства, особливо це стосується лісовідновлення та рубок догляду за лісом. Так, за вказаний період завдання по рубках догляду за лісом виконання лише на 68,9 відсотків.

         На сьогоднішній день лісокомунальними підприємствами проводиться чергове базове лісовпорядкування. В повному обсязі воно уже проведено в Білогірському, Віньковецькому, Городоцькому, Деражнянському, Дунаєвецькому, Летичівському, Чемеровецькому та Шепетівському лісокомунальних підприємствах.

         Станом на 1 липня 2016 року лісокомунальними підприємствами для одержання актів на право постійного користування земельними ділянками лісового фонду виготовлена технічна документація на площу 43,5 тис.га., з яких через низку невирішених проблем у чинному законодавстві, у встановленому порядку державні акти зареєстровані лише на площу 12,9 тис. га.
12.08.2016 р. 

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Алла Горська - українська художниця, правозахисниця, одна з лідерів "шестидесятників"

         
       
28 листопада 1970 року у Василькові біля Києва було замордовано Аллу Горську. Талановитій художниці, яка працювала у галузі станкового й монументального живопису, було тоді 40 років. Її знайшли в погребі. Впізнавання тіла не проводилося. На питання її чоловіка Віктора зарецького чи довго вона мучилася, офіцер відповів: «Вона вбита професіоналом, одним ударом!» 
        Органи списали трагедію на свекра Івана Зарецького, батька Віктора. Йому було 69 років, він переніс інфаркт, мав стенокардію, ходив повільно і з ціпочком. Свекра знайшли загиблим: голову йому відрізано колесами поїзда, самогубство. Чоловік Алли Горської рішуче все спростовував, але після перебування в КПЗ побоявся за долю сина – і підписав усі документи.
Харизматичний лідер, скарбник правозахисників (крім власних коштів, отримувала допомогу зі США, Канади), інтелігент не в першому поколінні, самодостатня особистість без жодного комплексу меншовартості; без генів страху, посіяних голодомором і розстрілами - Алла Горська. 

        
Алла Горська побачила світ 18 вересня 1929 року в Ялті, де батько тоді працював директором кіностудії. Дитинство її пройшло в Москві, Ленінграді, потім війна, блокада. Старший брат її Арсен (від першого шлюбу матері) загинув на фронті, захищаючи місто на Неві. В Україну вона вперше потрапила 1944 року, коли батько (як номенклатура ЦК) отримав посаду директора Київської кіностудії. Вони оселилися у прекрасній квартирі на вулиці Терещенківській. Сім`я жила заможно, в домі часто були великі таланти й високі сановники. Дівчинка мала безхмарне життя: Алла закінчила школу із золотою медаллю, вступила до Київського художнього інституту. Успішно виставлялися роботи Горської на республіканських художніх виставках. Закохалася у однокашника Віктора Зарецького - блискучого майстра пензля і вийшла заміж, хоч матері зять був не до душі. 
А як тоді мінився світ! Скресла крига заповідника імені товариша Берії... Як трава крізь асфальт пробивалася культура замученого відродження. Клуб творчої молоді в Києві, який очолив Віктор Зарецький, знаменита тринадцята кімната у Жовтневому палаці. Тут з подачі Алли Горської дисиденти заговорили українською. Сама ж вона, хоч мала вже 30 років, почала брати уроки мови у Надійки Світличної, запоєм читала літературу з історії України. Якось гурт молодих українців був у Биківнянському лісі на прогулянці. Обабіч хлопаки грали у футбол, і м`яч поцілив під ноги Василеві Симоненку. Підняв поет предмет гри - заціпенів: у руках був прострілений дитячий череп. І вирвалося:

    На цвинтарі розстріляних ілюзій 
    уже немає місця для могил...

            Тоді ж дисиденти вирішили узнати правду про злочини Биківні, Лук`янівського цвинтаря. Вони домоглися створення урядової комісії з розслідування, до її складу увійшли Алла Горська, Василь Симоненко, Лесь Танюк. Їм удалося довести, що злочин скоєно працівниками НКВС, але розправа з правдошукачами не забарилася. Лесь Танюк виїхав до Москви й перебував у внутрішній еміграції не один десяток літ. Василя Симоненка професійне побиття довело до саркоми та страшної смерті. Цього ж року Алла несла за труною Василя Симоненка оповитий китайкою жмут калини, а на його портреті Алиної роботи бризки калини, як авторський підпис. Алла позбулася роботи у столиці. Її попереджали, залякували, двічі виключали з лав Спілки Художників України. Усе волало: «Одумайся!» Ні! Вона гордо несла свою золотаву голову на плаху. Це їй Іван Світличний писав:
       
Голови стинають - в шиї не питають,
        
Кажуть: так і треба: ґав не лови!
        
Голову покласти - це не значить впасти:
        
Горда й з пліч не падає нижче трави.
        
Гірше, як на плаху - нічого покласти.
        
Гірше, браття, бути без голови.
        
У Києві їй роботи не давали, то вона працювала у Донецьку, Маріуполі. Горська створила наймогутніші полотна нашого часу «Дерево життя», «Земля». Горська працювала у Львові, Одесі, створюючи декорації до спектаклів. У 1964 році разом із Опанасом Заливахою та Людмилою Семикиною вони виспівали вітраж у Київському університеті «Тарас-Прометей» до 150-річниці з дня народження Шевченка. Та саме під час святкування «буржуазно-націоналістичну» роботу було знищено. Шквал арештів викосив ряди друзів у 1965-му.
        
Та не тільки це обурювало владу. Скільком вона допомагала вистояти морально й матеріально! «Будівничі казарм» (вислів Є. Сверстюка) особливо ненавиділи Горську, бо вона кинула виклик тому середовищу, з якого сама походила. Все це не могло бути безкарним і вона стала мішенню № 1 серед шістдесятників. 
         27 листопада 1970 року у Горських у гостях був Данило Шумук. Алла сказала, що на світанку поїде у Васильків до свекра за старовинною зінгерівською швейною машинкою, і рано пішла спати. Більше її живою не бачили. 
         Онука I.Франка, З.Т. Франко виклопотала дозвiл на поховання Алли Горської на Байковому цвинтарі, але його анулювали, а день похорону нiби в iнтересах слiдства перенесли з 4 на 7 грудня - i Аллу ховали у понедiлок на новоствореному цвинтарi за містом, на Берківцях. …У день похорону Василь Стус всю панахиду простояв на колінах, а потім над розкритою пащею її могили зачитав рядки свого вірша «Ярій, душе», присвяченого Аллі: 
        
Ярій, душе. Ярій, а не ридай.
        
У білій стужі сонце України –
        
а ти шукай червону тінь калини,  
         на чорних водах тінь її шукай.

12.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://www.eramedia.com.ua

На Ізяславщині розпочався Всеукраїнський місячник безпеки дорожнього руху

 

         11 серпня т.в.о. начальника Ізяславського відділення поліції Славутського відділу ГУ НП в Хмельницькій області підполковник поліції Олександр Паламарчук за участі інспектора сетору моніторингу Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області, лейтенанта поліції Галини Дидюк­ провів зустріч з редактором газети «Зоря Надгориння» Сергієм Охремчуком та завідувачем сектором інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації  Віктором Кучеруком.

         Темою зустрічі стало проведення із 8 серпня поточного року на території Ізяславського району заходів Всеукраїнського місячника безпеки дорожнього руху, у рамках якого працівниками Ізяславського відділення поліції заплановано проведення спеціальних профілактичних заходів задля зменшення кількості аварійних ситуацій, травмування людей на автошляхах та крадіжок автотранспорту.

         Також, в ході спілкування Олександр Миколайович проінформував  про те, що з початку року на території району зареєстровано 66 дорожньо-транспортних пригод, в яких було травмовано 11 осіб. 2 учасникам дорожнього руху, які потрапили у ДТП, врятувати життя не вдалося. Крім того, зареєстровано 6 фактів незаконного заволодіння транспортними засобами, проте лише 1 вдалося розкрити.

         «Зважаючи на це, Ізяславське відділення поліції активізує превентивні заходи, спрямовані на виявлення та попередження причин ДТП, а також протиправних дій з транспортними засобами. Серед конкретних кроків, які проводяться працівниками поліції, – профілактичні відпрацювання з метою виявлення керманичів у стані алкогольного сп’яніння, фактів перевищення швидкості, порушень правил маневрування. Посилено контроль за безпекою пасажирів громадського транспорту. Зокрема, інспектори здійснюватимуть перевірки стану автотранспорту для перевезення пасажирів, проведення медичного огляду водіїв та дотримання ними вимог Правил дорожнього руху», - розповів О.Паламарчук.

         В свою чергу Галина Дідюк наголосил, що поліцейські Ізяславського відділу поліції в ході місячника проведуть додаткові обстеження вулично-дорожньої мережі, за результатами яких інформація буде направлена до відповідних служб задля усунення виявлених недоліків у стані дорожнього покриття, знаків, розмітки тощо.

         Аби нагадати дітям Правила дорожнього руху, у перші дні вересня правоохоронцями планується провести уроки з правил безпечної поведінки на дорозі  в школах району.

         Керівником Ізяславського відділу поліції було також зазначено, що в районі і далі триває інформаційно-роз’яснювальна робота серед водіїв та пішоходів. Працівники Ізяславського відділу поліції нагадують пішоходам, що вони є повноправними учасниками дорожнього руху, й відповідно мають як права, так і обов’язок неухильно дотримуватися правил дорожнього руху, своїм прикладом навчати дітей та застерігати від необачних кроків інших пішоходів. У свою чергу, водіям потрібно дотримуватися правил проїзду пішохідних переходів, вибирати безпечну швидкість руху, виходячи з дорожньої обстановки, позначати свій транспортний засіб ближнім світлом фар, використовуючи його в умовах поганої видимості навіть вдень.

         Поліція закликає громадян уважності та обережності на автодорогах, ввічливого ставлення до інших учасників дорожнього руху. Пам'ятайте, що тільки від нас з вами залежить безпека на дорогах, життя інших людей та ваше власне життя.

11.08.2016 р.

За матеріалами Ізяславського відділу поліції Славутського відділення ГУ НП в Хмельницькій області

 

В області проводиться перевірка готовності закладів освіти обласного підпорядкування до початку навчального року

         З метою перевірки готовності загальноосвітніх закладів обласного підпорядкування до 2016-2017 навчального року Департаментом освіти і науки облдержадміністрації створено спеціальну комісію, до якої увійшли керівники, спеціалісти відділів Департаменту, представники Держспоживслужби, Управління державного нагляду (контролю) пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту і профспілкової організації освітян області.

         10 серпня комісією розпочато виїзні перевірки інтернатних навчальних закладів. Також до проведення оглядів особисто долучився т.в.о. заступника голови облдержадміністрації Валерій Олійник.

         Під час виїздів перевіряється стан проведення ремонтних робіт, матеріально-технічна, навчально-методична база, забезпечення безпеки життєдіяльності дітей, дотримання вимог охорони праці, кадрове забезпечення, попереднє планування та тарифікація педагогічних працівників на новий навчальний рік.

         В рамках перевірок Валерій Олійник, серед інших закладів, відвідав   Ізяславську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат, Плужненську санаторну загальноосвітню школу-інтернат.

         За результатами перевірки встановлено, що стан готовності вказаних навчальних закладів до початку нового навчального року задовільний. Майже всі ремонтні роботи повністю завершені, матеріально-технічне та кадрове забезпечення відповідають вимогам. У Славутському обласному спеціалізованому ліцеї-інтернаті ще триває будівництво нового додаткового гуртожитка, але на даний час всі учні із населених пунктів сільської місцевості місцями для проживання повністю забезпечені.

         11 серпня, т.в.о. заступника голови облдержадміністрації планує відвідати Соколівську та Солобковецьку спеціальні загальноосвітні школи-інтернати (Ярмолинецький район), Балинську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат (Дунаєвецький район) та Новоушицьку спеціальну загальноосвітню школу-інтернат. Комісія з з перевірки готовності загальноосвітніх закладів обласного підпорядкування до 2016-2017 навчального року працюватиме у Плужненській санаторній загальноосвітній школі-інтернаті та Ямпільській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті (Білогірський район).

11.08.2016 р.

 За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua  

 

Звинувачення російською стороною України у тероризмі в окупованому Криму є безглуздими та цинічними – коментар Президента України

 

          

            Звинувачення російською стороною України у тероризмі в окупованому Криму лунають так само безглуздо та цинічно, як заяви російського керівництва про відсутність російських військ на Донбасі.

            Ці фантазії - лише привід для чергових військових погроз на адресу України.

            Україна рішуче засуджує тероризм у всіх його проявах і формах та, відповідно, відкидає практику використання будь-яких терористичних заходів для деокупації Криму.

            Саме Росія вже давно щедро фінансує та активно підтримує тероризм на території України, піднявши його до рівня своєї державної політики – і в окупованих районах Донбасу, і в анексованому Криму, в стилі 30-х років минулого століття. 

Росії не вдасться своїми провокативними заявами дискредитувати Україну в очах міжнародного співтовариства та добитися скасування заслужених санкцій, запроваджених з боку наших партнерів.

            Закликаю російське керівництво зосередитися на сумлінному дотриманні основоположних норм міжнародного права, передусім щодо поваги до суверенітету, територіальної цілісності та прав людини.

            Очікую також, що РФ забезпечить належну імплементацію безпекових аспектів Мінських домовленостей, в тому числі через використання механізмів Нормандського формату.

            Україна віддана відновленню своєї територіальної цілісності та суверенітету, включаючи припинення окупації Криму, виключно політико-дипломатичними засобами.
11.08.2016 р.

За матеріалами сайту Президента України http://www.president.gov.ua


 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Світло справедливості – Євген Сверстюк

 

         Сверстюк Євген Олександрович, публіцист, літературознавець, філософ, правозахисник, письменник – народився 13 грудня 1928 року на Волині у селі Сільце. 
         1952 закінчив філологічний факультет Львівського університету (відділення «логіка і психологія»). 1953–1956 – аспірант НДІ психології. 1956–1959 – викладач української літератури в Полтавському педагогічному інституті. 1959–1960 та 1962–1965 – старший науковий співробітник Українського НДІ психології. 1961–1962 – завідувач відділу прози журналу „Вітчизна“. Чотири рази за ці роки звільняли з роботи з політичних мотивів. До захисту кандидатської дисертації не був допущений. З 1965 до арешту в 1972 – відповідальний секретар редакції «Українського ботанічного журналу». 

         Одним із найгостріших і найпопулярніших творів українського самвидаву 60-х років був анонімний памфлет про спалення бібліотеки „З приводу процесу над Погружальським“, що його написали, як пізніше стало відомо,
Є.Сверстюк у співавторстві, в тому числі з І.Світличним. Важливими подіями національно-культурного життя були його неофіційні публічні виступи, зокрема, на вечорі пам’яті В.Симоненко (1964). Про характер протистояння багато говорить відкритий лист (разом з А.Горською, Л.Костенко, І.Дзюбою та В.Некрасовим) до газети „Літературна Україна“ у зв’язку з ґазетним цькуванням В.Чорновола. Широко розповсюджувалися в самвидаві відомі його есе „Собор у риштованні“, „Іван Котляревський сміється“, „Остання сльоза“, „На мамине свято“.
         У 60-х роках С
верстюк був неодмінним учасником напівлеґальних літературних вечорів, зборів, заборонених святкувань дня перенесення праху Т.Шевченка з Петербурга в Україну 22 травня 1861 року. 07.12.70 Сверстюк виступив з яскравою промовою на похороні А.Горської, яка трагічно загинула 28.11.70.
         Заарештований 14.01.72 під час масових арештів серед української інтеліґенції. Більшість заарештованих було засуждено восени того ж року, а слідство у справі С
верстюка затягнулося більше як на рік, хоча справа була чисто „літературною“. Свої твори автор підписував власним прізвищем і тому нічого було розслідувати. Засуджений Київським обласним судом за ст. 62 ч. 1 КК УРСР 16–24 квітня 1973 на максимальний термін – 7 р. таборів суворого режиму і 5 р. заслання. Йому були інкриміновані як антирадянські згадані есе (головним предметом звинувачення була книга „Собор у риштованні“ (Париж, 1970); публічні виступи перед працівниками освіти в 1965 з критикою ідеологічних стереотипів і системи неправди в роботі школи, розмови зі знайомими, окремі висловлювання. „Останнє слово“ Сверстюка на суді згодом поширювалося в самвидаві.
         Відбував термін у 36–му і 35–му таборах у Пермській обл. Брав участь у численних акціях протесту – голодуваннях і страйках, перебував під особливим наглядом, його систематично кидали до карцеру. Наприкінці лютого 1978 був посаджений на 4 місяці в приміщення камерного типу, тобто внутрішньотабірн
у в'язницю. На заслання теж був відправлений після 15 діб карцеру.

         На засланні (сел. Богдарин Бурятської АРСР) працював столяром геологічної експедиції.

         Звільнений у жовтні 1983
року. У Києві мав таку ж столярну роботу, якої позбувся в 1988 р. у зв'язку з поїздкою в Американське посольство на зустріч дисидентів.
         Починаючи з літа 1987
р. Є.Сверстюк брав активну участь у роботі напівлеґального Українського культурологічного клубу, зокрема, виступив з лекцією в зв'язку з 50–річчям загиблого в таборах В.Стуса й оголосив, що передав текст Лондонському центрові Міжнародного ПЕН-клубу.

         З 1989 С. є незмінним редактором християнської ґазети „Наша віра“. Відстоює позиції Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), що не бажає бути Церквою державною.
         З 1989 – президент Української асоціації незалежної творчої інтеліґенції, яка присуджує щорічні премії ім. В.Стуса. У 1993 С. обраний президентом Українського Пен-клубу.

         Численні статті й публічні виступи С
верстюка перед інтеліґенцією, студентами, школярами, по радіо й телебаченню впливають на подолання інерції страху в суспільстві, на відродження національних духовних цінностей. Перебуваючи поза політичними організаціями, він, проте, впливає на формування ідеології національно-патріотичного руху в цілому й особливо на духовне відродження України.
         У доповіді „Шістдесятники і Захід“, прочитаній в Урбані та Ґарварді в 1991, С
верстюк так говорив про історичні зміни, що відбулися: „Загрозлива для світу, затята і наступальна комуністична потуга – раптом відмовилась від своєї манери виклику і погрози. Вона поникла, повернулась на 180 градусів – і прийняла мову своїх замучених і недозамучених жертв із карними нумерами. Це була вічна тиха мова правди – її струмок плине через усю історію. Комуністи не змогли пересушити його, перекрити своєю „правдою“, і зрозуміли, що спільною мовою світу може бути лише та тиха мова гнаних і переслідуваних за правду, яка йде від священних джерел“.
         1993
року Сверстюк захистив у Вільному Українському університеті (Мюнхен) докторську дисертацію з філософії на тему „Українська література і християнська традиція“.
 
        Лауреат Державної премії ім. Т.Шевченка (1995). Дійсний член Української Вільної Академії Наук (США, 1996).

         Помер 1 грудня 2014 року.
11.08.2016 р.

За матеріаламу сайту http://1576.ua  

День ПОДЯКИ у «Світанку»

          Наприкінці цього тижня офіційно завершується сезон оздоровлення в дитячому оздоровчому таборі «Світанок», що у Білогородці. За період літніх канікул впродовж трьох змін у ньому відпочили понад 230 дітей з різних куточків Хмельниччини. Впродовж його діяльності школярі отримали масу позитивних емоцій, бо тут вони відпочивали, оздоровлювались, всебічно розвивались, активно займались спортом та грали у різноманітні ігри.
         Над забезпеченням якісного відпочинку у стінах «Світанку» працював, перш за все, його трудовий колектив. Це й керівництво табору, вихователі та весь обслуговуючий персонал. Досить приємно, що всіляко підтримували його діяльність й керівники різних установ та організацій.

         Тому аби подякувати своїм наставникам, і, звісно ж, благод
ійникам, у вівторок, 9 серпня у таборі відбувся своєрідний День ПОДЯКИ, на який були запрошені гості, без допомоги яких відпочинок не був би таким енергійним, радісним та безтурботним. Зокрема, до оздоровчого закладу завітали: перший заступник голови Ізяславської райдержадміністрації Павло Ковальчук, представник ТОВ НВА «Перлина Поділля» (Білогірський район) Валентин Лосовський, представник ТОВ «Агрохімпродукт» (Черкаська обл.) Василь Гупалюк та завідувач сектору молоді та спорту відділу освіти, молоді та спорту районної державної адміністрації Віталій Ткачук.
         Р
озпочав захід словами подяки за постійну турботу про вихованців директор табору Віктор Личик. Віктор Миколайович висловив слова щирої вдячності представникам місцевої влади, керівництву ТОВ НВА  «Перлина Поділля» та керівництву ТОВ «Агрохімпродукт»  за надання благодійної допомоги. Зокрема, дирекція ТОВ «Агрохімпродукт»  нещодавно придбала для табору сучасну акустичну систему для забезпечення озвучення всіх заходів, вартістю близько 10 тис.грн. За його словами, завдяки таким добрим та чуйним людям підростаюче покоління буде повноцінно розвиватись та відпочивати.
        
В свою чергу, за гарну роботу впродовж оздоровчого періоду, керівники району нагородили грамотами старшу вожату Оксану Гуменюк та директора табору Віктора Личика, а також за благодійництво вручили подяки районної державної адміністрації керівникам  ТОВ НВА  «Перлина Поділля», ТОВ ІВК «Рідний край» та колективу ТОВ «Агрохімпродукт».

         Після офіційної частини, на дітей та гостей свята чекала змістовна концертна програма, під час якої діти дякували усім за гарний відпочинок, даруючи для своїх наставників і запрошених гостей гарні пісні та запальні танці.
10.08.2016 р.

За матеріалами газети "Зоря Надгориння"

ОСББ вже вдруге звертаються за Урядовою допомогою на впровадження енергоефективних заходів

         
 
ОСББ, задоволені першим досвідом участі в Урядовій програмі з енергоефективності, повторно звертаються за державною фінансовою допомогою на впровадження енергоефективних заходів.
            Одне з таких об
'єднань – це ОСББ "Альма-центр" м. Харкова. Вперше ОСББ стало учасником програми восени минулого року та залучило близько 360 тис. грн на утеплення будинку. Держава, у свою чергу, відшкодувала 168 тис. грн. Оскільки у багатоповерхівці є сім’ї-отримувачі субсидій, яким за умовами програми надається 70% компенсації, то загальна cума державної допомоги для ОСББ склала навіть більше, ніж 40%. У результаті мешканці отримали утеплений будинок з комфортними умовами проживання у ньому та економію витрат на опалення. На цьому ОСББ не зупинилося, а вирішило вдруге скористатися програмою та встановити ІТП. Оскільки нещодавно у Харківській області запрацювала регіональна програма здешевлення «теплих» кредитів, то ОСББ зможе отримати цього разу понад 60% відшкодування своїх витрат: 40 % з державного бюджету та 20% з обласного.

            Львівське ОСББ "Берегиня" також вдруге звернулося за Урядовою допомогою та залучило значну суму коштів на комплексне утеплення шестиповерхового будинку - 1,35 млн гривень. Перший досвід участі у програмі був позитивним. ОСББ встановило прилади обліку тепла та електроенергії, нові вікна, модернізувало освітлення, вклавши 143 тисячі гривень. Із цієї суми 43,6% (із врахуванням субсидіантів) відшкодував Уряд, а ще 30% - місцева влада. Після модернізації освітлення витрати будинку на електроенергію (у під’їздах) зменшилися більше, ніж у 3 рази.


            Таким чином, ОСББ, які вже скористалися програмою, підрахували економію витрат на комунальні платежі, усвідомлюють необхідність проведення більш серйозних енергоефективних заходів та зважуються на залучення додаткових сум коштів.
            Загалом, попит на Урядову підтримку з боку ОСББ продовжує зростати. За останній тиждень, з 1 по 7 серпня 2016 року, ще 6 ОСББ приєдналися до програми, залучивши понад півмільйона гривень на енергоефективні заходи у багатоповерхівках.
            За весь час дії програми 317 ОСББ та ЖБК стали її учасниками та залучили більше 31 млн грн. на утеплення житла.
10.08.2016 р.

За матеріалами сайту Державного агентства з енергоефективності

та енергозбереження України  http://www.saee.gov.ua

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Євген Грицяк – це персоніфікація незламності духу

          9 серпня виповнилося 90 років лідерові Норильського повстання Євгенові Грицяку.
        
Норильське повстання в Горлазі 1953 року було першим масштабним спротивом комуністичній тоталітарній системі у таборах ГУЛАГу. В серці репресивної машини політичні в'язні вимагали дотримання прав людини. Публікуємо фрагмент матеріалу, який газета "День" підготувала до ювілею Євгена Грицяка.

        
"Треба розуміти, що перспектива майбутнього України на 20-30 років уперед залежатиме від нинішнього 2016 року. Як себе поведе влада, чи продемонструє готовність відстоювати свої принципи та стандарти, передовсім, у протистоянні з РФ, — від цього залежить майбутнє на десятиріччя. Головне — не боятися", – сказав Євген Степанович у коментарі виданню.
        
"Я називаю Норильське повстання класичним вибухом історії, тому що його можна відчувати по-різному, відкривати нові грані. Так, спочатку я був вражений, що у таборах ГУЛАГу у нестерпних умовах життя люди зважилися на спротив, потім запитав себе: у кого вистачило духу? Виявилося, що 70% повсталих були українцями. І нарешті відкрив для себе велику постать Євгена Грицяка" , – говорить режисер, автор циклу фільмів "Загадка Норильського повстання" Михайло Ткачук й закликає назвати одну з вулиць на честь тих подій.

         "Норильське повстання — невід’ємна частина ланцюга українського спротиву, – продовжує режисер. – Видатний волинянин Євген Сверстюк розповідав, що і для шістдесятників це повстання було мотивуючим прикладом: «Коли нас запихали у табори, ми згадували Норильськ і трималися, адже там умови були незрівнянно гіршими, а люди зважилися на супротив»".

         Голова правління Східноєвропейського інституту розвитку Мрідула Гош
 говорить, що для неї Євген Грицяк – це персоніфікація незламності духу: "Приклад і постать Євгена Грицяка як ніколи актуальна, коли Україна перебуває на критичному етапі розвитку її державності, коли по-новому переглядається минуле, оприлюднюють архівні факти про систематичне знищення українського народу і державності, коли сьогодні, через втрату тисяч життів, Україна глибоко осмислює цінний досвід боротьби за права і свободу попередніх поколінь. Його треба не просто  пам’ятати і нагороджувати, а треба вивчати, аналізувати як одну з феноменальних історичних постатей, які творили історію України ХХ сторіччя.
        
Справжня незалежність — це не мілітарна перевага, а духовне, інтелектуальне і культурне відродження. Він пережив багато. Мужньо пережив цинічне повторне ув’язнення, численні знущання і приниження. Знаходив сили закінчити формальну середню освіту, але для світу він зробив велику справу. Не маючи поруч великої кількості йога-студій, аксесуарів та інших предметів для йоги, він опанував складні вправи пранаями самостійно для лікування свого жахливого стану здоров’я і зміцнив його. І тут не закінчується його боротьба. Він інтелектуально і духовно розвивається, вивчає англійську мову у колонії і так володів нею, щоб читати і перекладати найвідомішу літературу з йоги – «Автобіографію Йога» Парамаганси Йогананди. Книга була видана 2015 року у США. Прикро, що в Україні її немає у продажу. А треба було б.
        
Прикладом свого життя Євген Степанович довів, що українці здатні подолати страх. Вони можуть опиратися і з розумінням застосовувати мирні, ненасильницькі методи боротьби за права людини, всупереч кремлівській пропаганді про фашизм. Причому до ненасильницької філософії він ставиться з мудрістю, а не фанатизмом».
          
Євген Грицяк написав книгу спогадів про Норильське повстання "Норильське повстання. Спогади й документи».

10.08.2016 р.

За матеріалами сайт Українського інституту національної пам’яті  http://www.memory.gov.ua

 

Вітання голови районної  державної адміністрації Бориса Яцкова
аграріям району з приводу збору перших 100 тисяч тонн збіжжя

Шановні аграрії Ізяславщини!

Вітаю вас із намолотом перших 100 тисяч тонн зерна нового врожаю. У цьому досягненні – давні хліборобські традиції краю, любов до рідної землі, самовіддана праця фахівців і керівників господарств, комбайнерів і трактористів, усіх трудівників села. Ви щодня доводите відданість справі, продовжуючи найкращі хліборобські традиції Ізяславського краю.

Саме тому вся Ізяславщина пишається своїми аграріями, які, долаючи усі перешкоди, неодмінно збирають добрі врожаї. Результати вашої праці є свідченням наполегливості та трудової звитяги.   Тож, хай земля завжди буде щедрою, здоров’я ваше буде міцним, а робота приносить радість та задоволення. Щиро дякую за відданість хліборобській справі. Нехай лани завжди винагороджують вашу самовіддану працю багатими врожаями.

З повагою,

 Борис Яцков

голова районої державної адміністрації

ЖНИВА – 2016.

Аграрії Ізяславщини зібрали 100 тисяч тонн збіжжя!
    

  Ізяславщина жнивує. Аграріями Ізяславського    зібрано перші 100 тисяч тонн зерна.
         С
таном на 09 серпня із 19632 га, що становить 87,2 відсотка від вирощеного, намолочено 105830 тонн, врожайність  складає 59,3 ц/га.

         Свій вагомий внесок  до перших ста тисяч внесли: ТОВ «Агрос-Віста» (с.Сахнівці) -  16390 тонн; ТОВ «Камчатка» (с.Теліженці) – 8592 тонни; ТОВ «Нива Поділля» (с.Шекеринці) – 5005 тонн; ТОВ «Фармгейт» - 6583 тонни; ТОВ «Укрелітагро» (с.Михнів)  - 15733 тонни; ТОВ ім.Черняховського (с.Нове Село) - 4773 тонни; ФГ «Агро-Інвест» (с.Ліщана) – 6873 тонни; ПрАТ «Зенрнопродукт» (с.Білогородка) – 5268 тонн; виробники приватного сектору  – 14451 тонн та інші.

В тому числі:

-
озимий  ячмінь зібрано з площі  3354 га, що становить 98,56 відсотки від вирощеного.  Намолочено 11796 тонн.  Середня врожайність – 35,2 цнт/га.;
- ози
ма пшениця зібрана з площі 9352  га, що становить 82,42 відсотки від вирощеного.  Намолочено 55324 тонни.  Середня врожайність – 59,0 цнт/га.;
- яра
пшениця зібрана з площі 1614  га, що становить 93,67  відсотки від вирощеного.  Намолочено 8652 тонни.  Середня врожайність – 53,6 цнт/га.;

- ярий ячмінь зібрано з площі 4584 га, що становить 96,26 відсотків від вирощеного.  Намолочено 26974 тонн.  Середня врожайність – 56,6 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 449 га, що становить 71,5  відсотка від вирощеного.  Намолочено 1622 тонн.  Середня врожайність – 36,1  цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 189 га, що становить 52,07 відсотків від вирощеного.  Намолочено 1136 тонн.  Середня врожайність – 60,1 цнт/га.
09.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації

 

Відбулось храмове свято 

9 серпня в церкві святого великомученика і цілителя Пантелеймона Української Православної Церкви Київського патріархату в місті Ізяслав відбулась святкова божественна літургія присвячена престольному святу храму. На святкове богослужіння завітали представниками духовенства  УПЦ КП Ізяславського,  Шепетіського районів та з міста Нетішин  Хмельницької області, представники єпархій УПЦ КП з Тернопільської та Рівненської областей та численні прихожани храму та гості міста.
        Перед причастям до учасників   богослужіння з пастирським словом звернувся священик. Зокрема він розповів про життєвий подвиг святого великомученика та цілителя Пантелеймона, на честь якого освячено храм,  наголосив на необхідності братського відношення один до одного, не необхідності вірного служіння Богу, Святій Церкві, Україні.  Також він закликав усіх   молитися за мир для України, молити Бога та святого великомученика і цілителя Пантелеймона, щоб нам перемогти  загарбників та за зцілення поранених у ході конфлікту.  
        Подарунком до  храмового свята став новий іконостас. По завершенню Божественної літургії відбувся чин його освячення, також було освячено ікони  внутрішнього оздоблення куполу храму.   
        По завершенню божественної літургії та чину освячення іконостасу настоятель храму митрофорний протоієрей о. Володимир Ковальчук вручив церковні відзнаки  благодійникам  храму, майстрам, які створювали новий іконостас та ікони до нього.
        Також прихожан храму та отця настоятеля  привітали:  заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко,  Ізяславський міський голова Валентина Корнійчук, настоятель костелу святого Йосипа Римо-католицької церкви о. Едуард Пюро.

        Володимир Левченко від імені голови районної держаної адміністрації Бориса Яцкова та голови районної ради Сергія Шлегеля  вручив громаді храму
Грамоту районної державної адміністрації та районної ради за активну громадянську позицію та значний внесок у надання допомоги військовослужбовцям на сході України.

        В ході святкування було здійснено хресну ходу з часточкою мощей св.вмч. і цл.Пантелеймона, що зберігаються в храмі. Після якого усіх присутніх із святом привітали вихованці недільної школи, яка діє при храмі.
        По завершенню свята усі бажаючі змогли  почастуватися смачною кашею та юшкою, якою пригощали  члени районної громадської організації «Ізяславське козацьке товариство».
ФОТОЗВІТ
09.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату районної державної адміністрації

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Василь Стус

 

      
Василь Семенович Стус
 (6 січня 1938, село Рахнівка Гайсинського району Вінницької області — 4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.

         За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі.

          У 1944—54 Василь навчався у Донецькій міській середній школі № 265 і закінчив її зі срібною медаллю. Василь вступив на історико-літературний факультет педагогічного інституту міста Сталіно.

         Закінчивши 1959 навчання з червоним дипломом, три місяці працював учителем української мови й літератури в селі Таужне Кіровоградської області, після чого два роки служив в армії на Уралі.

         Працював учителем української мови та літератури у середній школі № 23 м. Горлівки. Згодом був підземним плитовим на шахті «Октябрьська» в Донецьку.

         З березня по жовтень 1963 — літературний редактор газети «Социалистический Донбасс». Вступив до аспірантури Інституту літератури Академії наук УРСР ім. Т. Шевченка у Києві із спеціальності «Теорія літератури».  

         У вересні 1965 під час прем’єри фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у кінотеатрі «Україна» в Києві взяв участь в акції протесту. Стус разом з Іваном Дзюбою, В’ячеславом Чорноволом, Юрієм Бадзьом закликав партійних керівників і населення столиці засудити арешти української інтелігенції, що стало першим громадським політичним протестом на масові політичні репресії в Радянському Союзі у післявоєнний час. За участь у цій акції його відраховано з аспірантури.

         З 1966—72 — старший інженер у конструкторському бюро Міністерства промисловості будматеріалів УРСР.

         Пропозицію Стуса опублікувати 1965 свою першу збірку віршів «Круговерть» відхилило видавництво. Незважаючи на позитивні відгуки рецензентів, було відхилено і його другу збірку — «Зимові дерева». Однак її опублікували в самвидаві. У 1970 книжка віршів поета «Веселий цвинтар» потрапила до Бельгії і була видана в Брюсселі.

         У відкритих листах до Спілки письменників, Центрального Комітету Компартії, Верховної Ради Стус критикував панівну систему, що після відлиги стала повертатися до тоталітаризму, відновлення культу особи та порушення прав людини, протестував проти арештів у середовищі своїх колег. На початку 1970-х приєднався до групи захисту прав людини. Літературна діяльність поета, його звернення у вищі партійні інстанції з протестами проти порушення людських прав і критичними оцінками тогочасного режиму спричинили арешт у січні 1972.

         12 січня 1972 року — перший арешт; впродовж майже 9 місяців поет перебував у слідчому ізоляторі. Саме тоді було створено збірку «Час творчості». На початку вересня 1972 київський обласний суд звинуватив його в «антирадянській агітації й пропаганді» та засудив до 5 років позбавлення волі і 3 років заслання. Покарання відбував у мордовських і магаданських таборах. Весь термін ув’язнення перебував у таборах Мордовії. По закінченню строку, Стуса 1977 вислали в Матросове Магаданської області, де він працював до 1979 на золотих копальнях. З ув’язнення звернувся із заявою до Верховної Ради СРСР з відмовою від громадянства: «…мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином — значить бути рабом…».

         Повернувшись восени 1979 до Києва, приєднався до гельсинської групи захисту прав людини.  У травні 1980 був знову заарештований, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Відмовився від призначеного йому адвоката Віктора Медведчука, намагаючись самому здійснити свій захист. За це Стуса вивели із зали суду і вирок йому зачитали без нього.  

          Стусові, що з листопада 1980 перебував у таборі ВС-389/36-1 в Кучино (тепер Чусовського району Пермського краю, Росія), заборонили бачитися з родиною, останнє побачення було навесні 1981. Однак його записи 1983 вдалося переправити на Захід. У 1985 році німецький письменник Генріх Белль висунув Василя Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури, якої той, проте, так і не отримав.

         Табірними наглядачами знищено збірку з приблизно 300 віршів Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв’язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари (хоча це й не порушення режиму; офіційна причина, за свідченням співв’язнів поета, була наклепом). На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Помер в ніч з 3 на 4 вересня, можливо, від переохолодження. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця. В будь-якому разі смерть Василя Стуса слід розглядати як вбивство, скоєне радянською тоталітарною системою: воно полягало у багаторічних переслідуваннях поета, зокрема й фізичних, що врешті-решт призвели до його передчасної смерті. Смерть поета приховувалась радянською владою від його друзів-дисидентів до середини жовтня. Похований був на табірному цвинтарі у с. Борисово Чусовського району Пермської області.

         У листопаді 1989, завдяки клопотанням рідних і однодумців, поета разом із побратимами Юрієм Литвиномі Олексою Тихим, що також загинули в таборі ВС-389/36 селища Кучино, перепоховали в Києві наБайковому кладовищі (ділянка № 33).

         1991 Стуса посмертно відзначено Державною премією ім. Т. Шевченка за збірку поезій «Дорога болю» (1990).

         26 листопада 2005 Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

09.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://onlyart.org.ua

 

Про заборону спалювання післяжнивних залишків
 

На дворі найвідповідальніший період збирання врожаю – жнива. В зв’язку з засушливим літом зберігається складна пожежонебезпечна ситуація. З досвіду попередніх років, керівниками сільськогосподарських підприємств допускалися грубі порушення законодавства в частині спалювання післяжнивних залишків, а саме: «Правил пожежної безпеки агропромислового комплексу  НАПБ   Б.03.001-2004»; Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» ст. 19 «Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах»;  Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ст.ст. 16 і 22, які  забороняють спалювання рослинних залишків. Відповідальність за порушення цих норм  передбачена статтею 77 Адміністративного кодексу України   та  ст.245 част.1 «Про заборону спалювання післяжнивних залишків»  Кримінально-процесуального  Кодексу України.
            Дана заборона базується на тому, що: -        
    Забруднюється атмосферне повітря, адже  - при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг. мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. При горінні, окрім згаданого, утворюється канцерогенна сажа і дим, які стають причиною першіння в горлі, кашлю.
    Серед населення збільшується кількість захворювань верхніх дихальних шляхів, тому що з тліючих багать    виділяється бензопірен, речовина,  яка здатна викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин, які вражають печінку, нирки, підшкірно-жирову клітковину.
    В повітря виділяється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких небезпечно отруйні для людини, якщо врахувати, що рослини в період росту та дозрівання рясно обробляються пестицидами.  Подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам та вірусам. Особливо погано себе почувають ті особи,  хто страждає на алергію, бронхіти, бронхіальну астму, риніти, тонзиліти, хронічні захворювання легень.
    В сухих  залишках рослин згорають зимуючі корисні комахи, спалювання   призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже   гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми, не утворюється  перегній,  тож не повертаються в ґрунт необхідні для розвитку рослин речовини, а це призводить до збіднення ґрунту.
    При спалюванні стерні на полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки.  Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових  і лісових пожеж, що призводить, в свою чергу,    до знищення дерев, рослин та диких тварин. А, якщо, поля прилягають до сіл, виникає загроза загоряння житлових будинків.
            Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь є напівпровідниками,  і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для окремих регіонів,  промисловості,  населених пунктів. З метою недопущення повторення порушень вимог чинного законодавства, попереджуємо і нагадуємо про персональну адміністративну та кримінальну відповідальність керівників за  спалювання стерні, скирт та інших післяжнивних залишків.
09.08.2016 р.

Сектор з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ізяславської райдержадміністрації

Проведено рейдове патрулювання щодо профілактики випадків спалювання стерні та післяжнивних залишків господарствами району
       

    08 серпня  року під керівництвом першого заступника голови райдержадміністрації Павла Ковальчука, за участю начальника відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації Володимира Ткачука тв. Завідувача сектору надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації Анатолія Радкевича, Мислятинського сільського голови Ірини Гордієнко було проведено рейдове патрулювання щодо профілактики випадків спалювання стерні та післяжнивних залишків господарствами району.
        В ході патрулювання виявлено, що господарством, що орендує землі на території Мислятинської та Михнівської сільських рад грубо порушуються вимоги правил пожежної безпеки в Україні, а саме: проводиться неконтрольоване спалювання післяжнивних залишків, не облаштовано обкоси та прокоси, протипожежні розриви, не забезпечено чергування трактора з плугом та добровільної пожежної дружини.
        За результатами патрулювання дано відповідні доручення Ізяславському районному сектору головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області та Ізяславському відділенню Славутського відділу Національної поліції та керівникам господарств.
09.08.2016 р.

За матеріалами сектору надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації

 

Володимир Гройсман: Уряд розробляє рішення, які дозволять забезпечити достойну заробітну плату і збільшення пенсій

 

Уряд працює над реформою системи оцінки праці та пенсійної системи, що дозволить забезпечити достойну заробітну плату для українських громадян та збільшення пенсій в Україні. Про це заявив Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, відкриваючи засідання Уряду у понеділок 8 серпня.

"Наші два найважливіші завдання сьогодні - питання оцінки праці українців. Я вважаю, що  робота і оплата праці українських громадян є недооцінена. Тому наше завдання сьогодні - реформувати систему оплати праці таким чином, щоби кожен український громадянин отримував достойну заробітну плату, це перше. По-друге, щоб вона була білою, і по-третє, щоби людина, яка сьогодні працює, отримала і нормальну заробітну плату, з одного боку, і з іншого боку, на майбутнє, захист пенсійної системи", - заявив ВолодимирГройсман.

Голова Уряду також підкреслив, що потребує змін пенсійна система України, у зв’язку з цим на порядку денному стоїть питання забезпечення сучасних пенсій.

"Це буде означати, що нам потрібно в межах можливостей нашої економіки і Пенсійного фонду прийняти усі необхідні рішення для того, щоби пенсія в Україні зростала. У нас є думки з цього приводу, ми над цим питанням працюємо, ми зараз зважуємо усі можливості економіки, що ми можемо запропонувати українським громадянам, і обов'язково це запропонуємо", - повідомив Володимир Гройсман.

За словами Прем'єр-міністра, Уряд презентує такі "не популістичні, а дуже конкретні кроки" у найкоротші терміни, що будуть відповідати можливостям Бюджету та економічної ситуації у країні.

"Для нас важливо забезпечити економічне зростання, - наголосив Володимир Гройсман. - Від економічного зростання ми можемо мати достатньо інвестицій в підвищення рівня життя людей".
08.08.2016 р.

За матеріалами Урядового порталу www.kmu.gov.ua 

Шановні подоляни!

 Досі вважаєте, що процес децентралізації обійде Вас стороною? Запевняємо, що це не так. Тож, аби бути готовими до майбутніх адміністративно-територіальних змін, пропонуємо вивчити це питання від «А» до «Я». Для цього 18 серпня о 09:30 у великій залі засідань приміщенні Шепетівської районної ради, БФ «Зміцнення громад» проводить тренінг у рамках реалізаціїпроекту «Абетка децентралізації». Його мета – розповісти подолянам, що таке децентралізація, як згуртувати громаду і підготувати її до об’єднання.
        Ви матимете унікальну можливість поспілкуватися і поставити запитання Олександру Солонтаю, провідному експерту із питань місцевого розвитку, виборчого процесу та організаційної роботи органів влади, а також перейняти досвід Олега Московчука, селищного голови Новоушицької об’єднаної територіальної громади, яка вже відчула на собі, що таке децентралізація, і першою в Хмельницькій області об’єдналася в новий адміністративний центр.
        До участі в тренінгу запрошуємо депутатів різних рівнів, сільських голів, представників громадських та благодійних організацій та активістів Шепетівського, Славутського, Полонського Ізяславського районів та міста Нетішин. Аби стати учасником заходу, заповніть заявку і відправте її на електронну адресу
decentralizaciia2016@gmail.com.
        Нагадаємо, що проект «Абетка децентралізації» реалізовується силами БФ «Зміцнення громад» за фінансової підтримки американського «Національного фонду підтримки демократії» (
NationalEndowmentforDemocracy, NED) і діятиме на території Хмельницької області до кінця грудня 2016 року.
        Якщо у Вас виникли запитання, телефонуйте нам: ‎(068) 448 95 01, Наталія.
       
Запрошуємо до плідної співпраці! Вивчаймо абетку децентралізації разом!

        Організатори забезпечать довіз учасників на захід за наявності попередньої реєстрації.
08.08.2016 р.

За матеріалами БФ "Зміцнення громад"

В райдержадміністрації відбулась апаратна нарада
        

 08 серпня в районній державній адміністрації відбулась чергова апаратна нарада за участю керівництва районної державної адміністрації, районної ради, Ізяславської міської ради, керівників структурних підрозділів районної державної адміністрації та районних структур центральних органів влади.
         В ході наради було звернуто увагу на забезпечення в районі належної роботи з підготовки відзначення на належному рівні Дня Державного Прапора України та Дня незалежності України. Зокрема було звернуто увагу на якості превентивних заходів для збереження стабільної суспільно-політичної ситуації. Також було наголошено на дотримання працівниками органів влади національного стилю одягу та використання нагрудних жовто-блакитних стрічок  під час  проведення святкових заходів.

        Окремо було розглянуто питання недопущення  спалення залишків соломи на полях. В ході обговоренні даного питання взяли участь: Мислятинський сільський голова Ірина Гордієнко, начальник Ізяславського районного сектору
ГУ ДСНС України у Хмельницькій області Віктор Матвійчук, завідувач сектору питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення райдержадміністрації Анатолій Радкевич.

        Перший заступник голови райдержадміністрації Павло Ковальчук проінформував про те, що розпорядження голови обласної державної адміністрації створено робочу групу з питань сприяння здійсненню контролю за додержанням законодавства у сфері лісових відносин  і в найближчий час буде створено відповідну районну робочу групу.
        Також в ході апаратної наради було розглянуто ряд інших питань життєдіяльності району та дано відповідні доручення керівникам ряду структурних підрозділів.
08.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

  Інформація про хід збирання в господарствах Ізяславського району   врожаю ранніх зернових культур (станом на 08.08.2016 р.)

Ярі зернові культури  зібрано на площі 18430 га, що становить 81,9 відсотків від вирощеного. Намолочено 98545 тонн.  Середня врожайність – 53,5  цнт/га.
    В тому числі:

-
озимий  ячмінь зібрано з площі 3354 га, що становить 98,56 відсотки від вирощеного.  Намолочено 11796 тонн.  Середня врожайність – 35,2 цнт/га.;
- ози
ма пшениця зібрана з площі 8780  га, що становить 76,75 відсотки від вирощеного.  Намолочено 51371 тонну.  Середня врожайність – 59,0 цнт/га.;
- яра
пшениця зібрана з площі 984  га, що становить 57,1  відсотки від вирощеного.  Намолочено 5320 тонн.  Середня врожайність – 54,1 цнт/га.;
- ярий ячмінь зібрано з площі 4584 га, що становить 96,26 відсотків від вирощеного.  Намолочено 26974 тонн.  Середня врожайність – 56,6 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 492 га, що становить 71,5  відсотка від вирощеного.  Намолочено 1622 тонн.  Середня врожайність – 36,1  цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 189 га, що становить 52,07 відсотків від вирощеного.  Намолочено 1136 тонн.  Середня врожайність – 60,1 цнт/га.
            Озимий ріпак  зібрано з площі 3822 га, що становить - 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 10858 тонн.  Середня врожайність – 28,4 цнт/га..
            Ярий  ріпак  зібрано з площі 103 га, що становить – 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 201 тонну.  Середня врожайність – 19,5 цнт/га..

            У цілому по господарствах усіх форм власності району на збиральних роботах за останню добу працювало 42 одиниці зернозбиральних комбайнів

08.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

 Володимир Винниченко

       
 
      Народився Володимир Кирилович Винниченко 28 липня 1880 р. у селянській родині в селі Веселий Кут Єлісаветградського повіту на Херсонщині (тепер — Григорівка Кіровоградської області). Навчався у сільській початковій народній школі.  В 1900 році склав екзаменти про поану освіту  екстерном. Того ж року він вступив на юридичний факультет Київського університету, де створив таємну студентську революційну організацію «Студентська громада». Був ув'язнений як член місцевої організації Революційної української партії (РУП), заснованої в Харкові 11 лютого 1900 р. (у жовтні 1905 р. РУП реорганізувалася в УСДРП — Українську соціал демократичну робітничу партію — і Винниченко став одним з її лідерів). 
            
Через кілька місяців після першого арешту Винниченка випустили «на поруки» за браком офіційних доказів у «злочині», але виключили з університету й виселили з Києва без права жити у великих містах. Цього ж року письменник відправив своє перше оповідання «Народний діяч» до «Літературно-наукового вісника» в Галичині. Але тоді твір не надрукували (це сталось значно пізніше - 1906 р.). 
         Як літератор Винниченко заявив про себе у 1902 році, опублікувавши твір «Силаікраса» (згодом відомий під назвою «Краса і сила»). Восени, через виключення з числа студентів, Володимира Винниченка позбавлено права на відстрочення військової служби й забрано в солдати. Проте військової служби він фактично не відбував, бо влада, боячись революційного впливу на військових, тримала Винниченка під арештом, у канцелярії. Але він, переодягаючись вночі в цивільне, тікав з казарми й займався революційною пропагандою серед київського пролетаріату. Цю діяльність було викрито, Володимир Винниченко мав бути заарештований. Але, попереджений військовими товаришами, Володимир Винниченко скинув солдатську форму й втік.
 
         Згодом Винниченко емігрував до Галичини. Там він працював у закордонних партійних організаціях і час від часу нелегально виїздив до України. У Львові Винниченко брав участь у виданні партійних газет «Праця», «Селянин», писав брошури й книги на революційні теми.
 

У 1903 р. при перевезенні нелегальної літератури з Галичини до Києва на кордоні Винниченка вдруге заарештовано. Як дезертир і революціонер, він був посаджений у військову в'язницю — київську фортецю.
 

         Після півторарічного перебування у фортеці його звільнила перша російська революція 1905 року (через проголошену амністію).  

         У 1905 р. Винниченко повернувся під чужим прізвищем в Україну, проводив революційну агітацію серед селян і заробітчан Причорномор'я, наступного року мандрував Україною
.  На початку травня 1907 року приятелі   допомогли йому вийти з в'язниці, взявши на поруки. Невдовзі Винниченко вийшов на волю — під заставу 500 карбованців. На 12 жовтня того ж 1907 року йому було призначено суд. 

         Довідавшись про те, що має бути засуджений за свою політичну діяльність на каторгу, Винниченко ще раз емігрував.  

        
Володимир Винниченко мешкає в Австрії, Франції, Швейцарії, Італії. Для політичної роботи приїздить нелегально в Україну, а в 1914-1917 рр. переховується від поліції як на батьківщині, так і в Москві, співробітничає в журналі «Украинская жизнь». 
         У 1914 р. В. Винниченко повернувся в Україну, де перебував на нелегальному становищі.
 
         У 1916 р. він перебував у Москві, Петрограді. Видавав журнал «Промінь», а одразу після Лютневої революції Винниченко переїхав в Україну і активно взявся до політичної боротьби. Став членом Центральної Ради. Згодом очолив Генеральний секретаріат і став генеральним секретарем внутрішніх справ.
 
         Він автор майже усіх декларацій і законодавчих актів УНР. Саме Володимир Винниченко проголосив І Універсал на 2 військовому з'їзді 23 червня 1917 року та Декларацію Генерального секретаріату 27 червня 1917 року на пленумі Центральної Ради.
 
         22 серпня 1917 року Центральна Рада ухвалила першу конституцію України. Згодом через виникнення протиріч Винниченко вийшов із уряду. Однак уже менше ніж через місяць він знову його очолив.
 

Наприкінці жовтня делегація УЦР відбула до Петрограда, де стала свідком повалення Тимчасового уряду і захоплення влади більшовиками. Під тиском зовнішніх і внутрішніх факторів ЦР 9 січня ухвалила IV Універсал, за яким «однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». 
Під натиском більшовицьких військ уряд УНР на чолі з новим прем'єром змушений був евакуюватися до Житомира. Винниченко разом із дружиною Розалією Яківною поїхав на південь, до Бердянська. Під час гетьманщини жив на хуторі Княжа Гора на Канівщині, де займався літературною творчістю, написав п'єсу «Між двох сил». 

         У серпні 1918 року Винниченко очолив опозиційний до гетьманського режиму Павла Скоропадського Український національний союз, рішуче наполягав на відновленні УНР, створенні її найвищого органу — Директорії, головою якої став. У 1918 р. був заарештований гетьманськими офіцерами. Звільнений від арешту через протест української громадськості. Та він розумів і ту обставину, що народ був розчарований діяльністю Центральної Ради, що його уряд, по суті, нічого не дав селянам і робітникам, а більшовицькі ідеї мали підтримку серед народних мас. Спостерігаючи зростаюче невдоволення народу окупацією України кайзерівською Німеччиною, В. Винниченко висуває ідею повстання проти уряду гетьмана Скоропадського.

         Перемогу було здобуто, але не ту, на яку очікував В. Винниченко — голова нового уряду Української Народної Республіки — Директорії. Знову ж трагічне непорозуміння. Він виступає за інтереси робітників, а виконавча влада ті інтереси топче. Члени Директорії — патріоти, а не революціонери. Усвідомивши, що, крім страждань, народ нічого не одержав, В. Винниченко намагається вийти зі складу уряду. Він розійшовся в поглядах з більшістю Директорії й уряду, виїхав за кордон.
   

        
В еміграції політична кар'єра Винниченка тривала. У Відні він за короткий час написав тритомну мемуарно-публіцистичну працю «Відродження нації» (Історія української революції. Березень 1917 р. — грудень 1919 р.) — твір певною мірою підсумковий, написаний по гарячих слідах подій. Це широкомасштабне полотно, яке є важливим джерелом для вивчення і розуміння складних політичних процесів в Україні періоду збройної боротьби за владу. 
         За політичними поглядами Винниченко був близьким до комуністичної філософії. Але більшовики, на його думку, недостатньо враховували національний фактор. Винниченко мріяв організувати нову партію, соціальна програма якої мало б чим відрізнялася від більшовицької, однак була б «націояальніша», тісніше пов'язана з історичним минулим України.
 

Наприкінці 1919 року він вийшов із УСДРП і організував у Відні Закордонну групу українських комуністів, створив її друкований орган — газету «Нова доба». На початку 1920 року він почав інтенсивно шукати шляхи до повернення на Батьківщину. Радянське керівництво, особисто Володимир Ленін, із прихильністю поставилося до прохання Винниченка. 
            24 травня 1920 р. Винниченко разом із дружиною Розалією Яківною з чеським дипломатичним паспортом та з відомим чеським соціал-демократом Яромиром Нечасом і особистим секретарем Олександром Баданом приїздить до радянської Росії. 

        
На батьківщині відчуває себе самотнім. Він востаннє залишає Україну, відмовившись від співробітництва в уряді радянської України. 
Повернувшись до Відня, Винниченко виступає з критикою національної і соціальної політики РКП(б) та Радянського уряду.
        
З 1934 року разом із дружиною Розалією без необхідних матеріальних достатків Винниченко проживав останні важкі роки у французькому містечку Мужен, біля Канн. Займався літературною творчістю і живописом.Чи не найважчими були роки фашистської окупації Франції, під час якої письменник' рішуче відмовився від будь-яких форм співпраці з фашистами, перебував під постійною загрозою арешту та депортації. По закінченні війни він закликав до загального роззброєння та мирного співіснування народів світу. 
         Володимир Виниченко помер на чужині 6 березня 1951 року. 
08.08.2016 р.

За матеріалами мережі Інтернет

Розглянуто питання щодо відзначення в районі 25-річниці незалежності України

          Заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко   5 серпня провів спільне засідання районного оргкомітету з підготовки відзначення Дня Державного Прапора України та 25-річниці незалежності України та районної робочої групи з підготовки відзначення 460-ї річниці від часу початку роботи над створенням української першокниги - Двірецько-Пересопницького Євангелія.
         В ході засідання було прийнято концепцію  проведення заходів з відзначення 25—ї річниці незалежності України. Також було окреслено    план проведення заходів  23 та 24 серпня в місті Ізяслав та селах району. Також було розглянуто проект  експозиції Ізяславського району на обласному заході та залучення майстрів декоративно ужиткового мистецтва, яких планується залучити до її оформлення. Сектору культури райдержадміністрації дано доручення подати на наступне засідання оргкомітету сценарні плани  проведення означених заходів.
         Під час засідання розглянуто пропозиції представників громадськості щодо заходів з відзначення 460-ї річниці від часу початку роботи над створенням української ПЕРШОКНИГИ - Двірецько-Пересопницького Євангелія.
08.08.2016 р. й

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Як запобігти захворюванням на кишкові інфекції

        З настанням теплого періоду року, в населених пунктах області та обласному центрі  спостерігається підйом захворюваності людей на гострі кишкові інфекції. Найчастіше, причиною захворювань можуть бути неякісні молочні продукти, ковбасні та м’ясні вироби, яйця, кулінарні вироби, овочі та фрукти. При цьому, найнебезпечнішими для вживання є ті , які придбані на стихійних ринках, проїжджих частинах вулиць, тобто реалізувались с порушеннями санітарних вимог та правил торгівлі.
        Тому, з метою профілактики гострих кишкових захворювань Держпродспоживслужба області в котрий раз застерігає Вас і наполегливо просить:
-
         обов’язково піддавати термічній обробці продукти, якщо по технології це можливо і вимагається;
-
         ретельно мити та обробляти свіжі овочі;
-
         зберігати продукти, що швидко псуються тільки в холоді;
-
         дотримуватись правил особистої гігієни;
-
         не купувати продукти на стихійних ринках та невстановлених місцях;
-
         не вживати харчові продукти, що викликають у Вас сумніви щодо їх якості;
-
         не частувати дітей продуктами, які не сумісні для їхнього віку;
-
         батькам, у яких  немовлята знаходяться на штучному годуванні, в обов’язковому порядку використовувати продукти тільки дитячого харчування та порцію одного разу використання.
            Це є обов’язковим, оскільки трапляються випадки коли дітей раннього віку частують ковбасою сумнівної якості, не відвареними сардельками, млинцями з вітчиною, куркою гриль, салатом із свіжих овочів.
        Крім того, при купівлі  дитячого харчування у фасованих  упаковках (йогуртів, сирків, соків, напоїв та інших) обов’язково вивчіть  етикетку, де вказується термін придатності, склад харчового  продукту та рекомендації, щодо його вживання  для певної вікової категорії. 

Довідково:

        На сьогодні, в Україні зареєстровано 86 спалахів кишкових інфекційних захворювань, в наслідок яких постраждало 1815 осіб, з яких 864 дитини. За аналогічний період 2015 року було зареєстровано 51 спалах.
        Спалахи реєструвались майже на всіх адміністративних територіях. У Хмельницькій області в 2016 році зареєстровано 6 групових випадків інфекційних захворювань, тоді як за весь 2015 рік – 3. В результаті спалахів в поточному році в області постраждало 73 особи, у тому числі 29 дітей. Спалахи реєструвались в Красилівському, Старокостянтинівському, Кам’янець-Подільському, Дунаєвецькому, Полонському  районах та у м.Кам’янець-Подільський.
07.08.2016 р.

За матеріалами ГУ Держпродспоживслужби в Хмельницькій області

  Інформація про хід збирання в господарствах Ізяславського району   врожаю ранніх зернових культур (станом на 05.08.2016 р.)

Ярі зернові культури  зібрано на площі 17297 га, що становить 76,8 відсотків від вирощеного. Намолочено 89471 тонн.  Середня врожайність – 76,8  цнт/га.
            В тому числі:

-
озимий  ячмінь зібрано з площі 3354 га, що становить 98,56 відсотки від вирощеного.  Намолочено 113796 тонн.  Середня врожайність – 35,9 цнт/га.;
- ози
ма пшениця зібрана з площі 8120 га, що становить 70,98 відсотки від вирощеного.  Намолочено 45781 тонн.  Середня врожайність – 56,0 цнт/га.;
- яра
пшениця зібрана з площі 701  га, що становить 40.68  відсотки від вирощеного.  Намолочено 3731 тонн.  Середня врожайність – 53,2 цнт/га.;
- ярий ячмінь зібрано з площі 4394 га, що становить 92,27 відсотків від вирощеного.  Намолочено 25079 тонн.  Середня врожайність – 57,1 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 449 га, що становить 71,5 відсотків від вирощеного.  Намолочено 11622 тонн.  Середня врожайність – 36,1   цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 189 га, що становить 52,07 відсотків від вирощеного.  Намолочено 997 тонн.  Середня врожайність – 52,8 цнт/га.
        Озимий ріпак  зібрано з площі 3822 га, що становить - 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 10858 тонн.  Середня врожайність – 28,4 цнт/га..
        Ярий  ріпак  зібрано з площі 103 га, що становить – 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 201 тонну.  Середня врожайність – 19,5 цнт/га..

        У цілому по господарствах усіх форм власності району на збиральних роботах за останню добу працювало 52 одиниці зернозбиральних комбайнів.

05.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації

Управління Держпраці: Порушення законодавства про працю тягне за собою фінансові та адміністративні санкції

 

         Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

         Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17 червня 2015 року № 413, повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

– засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

– на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

– на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

         Зауважимо, що Відповідно до Закону України № 77-VIII від 28.12.2014 були внесені докорінні зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України щодо відповідальності за порушення законодавства про працю.

         10 лютого 2016 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 №55, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення».

         11 березня поточного року набув чинності наказ Міністерства соціальної політики України від 02.02.2016 № 67, яким затверджено форму постанови про накладення штрафів посадовими особами Державної служби з питань праці відповідно до змін у згадану ст. 265 Кодексу.

         Якщо до цього часу до роботодавців за порушення трудового законодавства інспектори з питань праці могли застосовувати тільки адміністративні санкції, то з 11.03.2016 року все змінилось: крім адміністративних, з’явились і фінансові санкції.

         Вищевказані фінансові штрафи – це штрафи, які накладаються на розрахунковий рахунок роботодавця. До речі, ці штрафи накладаються не тільки на юридичних осіб, але й на роботодавців – фізичних осіб – підприємців.

         Відтепер, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть ще й фінансову відповідальність у таких розмірах:

1. 30 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 43 500 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450 грн.) за наступні порушення:

-фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору

-оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску

2. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 14 500 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450 грн.) за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці);

3. 3 мінімальні зарплати, – це 4 350 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450. грн.) за такі види порушень:

– порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць,

виплата їх не в повному обсязі.

4. 10 мінімальних зарплат, за кожного працівника, це 14 500 грн. (якщо мінімальна зарплата 1450 грн.) за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

5. 1 мінімальна зарплата (1 450 грн.) за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених вище.

         Підприємству треба приділити дуже велику увагу щодо правильного оформлення наказів про прийняття працівників на роботу, оскільки за можливе визнання недійсного наказу підприємству загрожує штраф у 43 500 грн.

         А якщо наказ оформлений правильно, але підприємство несвоєчасно повідомило фіскальну службу про прийняття працівника на роботу, то таке порушення коштуватиме підприємству 1450 грн.

         Штрафи накладає Управління Держпраці у Хмельницькій області на підставі винесених постанов у ході планової чи позапланової перевірки роботодавця. Виконання цих постанов покладається на Державну виконавчу службу.

         Вищезгадані фінансові штрафи в області на даний час мають право накладати 3 посадові особи начальник Управління Держпраці та два його заступники. Державні інспектори з питань праці позбавлені таких повноважень, а лише оформляють акти перевірки з описом порушень трудового законодавства, які передаються керівництву Управління Держпраці для розгляду та прийняття рішення.

         Крім того, статтю 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення України законодавець оновив, доповнюючи адміністративну відповідальність новим штрафом від 8 500 грн. до 17 000 грн. за фактичний допуск працівника без трудового договору.

         Отже, фактичний допуск одного працівника до роботи без трудового договору (без наказу) може коштувати 60 500 грн. (43 500 грн. + 17 000 грн.) + виплата такому працівникові заробітної плати у розмірі не нижче середньої заробітної плати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді.

         А ненаправлення повідомлення до фіскальної служби про прийняття працівника на роботу (або несвоєчасне направлення) коштує 1 450 грн. фінансового штрафу і до 1 700 грн. адміністративного штрафу.

05.08.2016 р.

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua   

НПП «Мале Полісся» та Радошівське учнівське лісництво взяли участь у молодіжному етнофестивалі «Новомалинська Любава»
 

         Нещодавно на території села Новомалин Острозького району Рівненської області відбувся молодіжний етнофестиваль «Новомалинська Любава». В ньому  взяли участь співробітники НПП «Мале Полісся»: директор  Андрій Сасюк , старший науковий співробітник Марина Белінська  та команда «Едельвейс», що складалася із членів Радошівського шкільного учнівського лісництва й вчителя біології  Любові Придачук.

         На фестивалі  виступали десять команд-учасниць «Проектного табору» із Рівненщини, Волині, Хмельниччини та учасники сімейної програми «Боброва сім’я».

         Протягом чотирьох фестивальних днів усі команди, учасники, гості, волонтери брали активну участь у різноманітних майстер-класах; змаганнях «Козацька забава». Вони також переглядали короткометражні фільми; подорожували екологічною стежкою «Заплавою річки Збитинка» національного природного парку «Дермансько-Острозький», де познайомилися з природою Волино-Поділля і були присутніми на встановленні штучних гніздівель для птахів співробітниками НПП «Дермансько-Острозький». А також оглянули виставки майстрів і народних умільців та ярмарок; побували на цікавій концертно-розважальній програмі етнофестивалю; взяли участь в пішій екскурсії по старовинному місту Острог.

         У свою чергу співробітники національного природного парку «Мале Полісся» розповіли командам «Проектного табору» про НПП «Мале Полісся», його територію, природні особливості та багатства, про діяльність колективу НПП.

05.08.2016 р.

За матеріалами прес-служби НПП «Мале Полісся»

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

ВОЛОДИМИР ЛЕОНТОВИЧ: "НЕ МИ БУДЕМО, КОЛИ ВКРАЇНІ ВОЛІ Й ДОЛІ НЕ ЗДОБУДЕМО!"

(до 150-річчя від дня народження)

Леонтович Володимир Миколайович   побачив світ на Полтавщині 5 серпня 1866 р. Нащадок родовитої козацької шляхти по батькові, син поміщика, штаб-ротмістра Охтирського гусарського полку. За материнською лінією належав до французького роду Альбрандів, що оселився в Україні за часів французької революції. 
            Закінчив гімназію, потім юридичний факультет Московського університету (1884–1888). У Москві він гостро усвідомив різницю між росіянами й українцями, серцем відчув свою українськість. У студентські роки, захопившись археологією, Володимир разом із старшим братом здійснив розкопки трьох курганів у Старобільському повіті на Харківщині. Колекцію знахідок доби бронзи, здобутих під час цих робіт, брати подарували Лубенському музею К. М. Скаржинської (зараз вона зберігається у Полтавському краєзнавчому музеї). За дисертацію на тему "Історія землеволодіння в Україні від повстання Богдана Хмельницького до введення кріпацтва царицею Катериною ІІ", дістав науковий ступінь кандидата права. Зверніть увагу: студент Леонтович вживає слово Україна, а не Малоросія, як це було усталено в Російській імперії.
            Влітку 1891 р. разом із друзями В. Леонтович відвідав Тарасову могилу у Каневі, де поклалися: "Не ми будемо, коли Вкраїні волі й долі не здобудемо!". Так виникла таємна політична організація спротиву українців тогочасній колоніальній політиці царату. Ідеологом і провідником цього об'єднання став Микола Міхновський (нащадок Павла Полуботка), який рішуче відкидав "братання" і "дружбу" поневолювачів із поневоленими. 
            Згодом В. Леонтович став одним із 17-ти членів Старої Громади, які склали присягу "любити Україну до глибини власної кишені". Володимир Леонтович був постійним членом фонду В. Симиренка. Знаючи, що до рук Леонтовича гроші не пристануть, Василь Федорович передавав свої пожертви на різні українські потреби через родича (В. Симиренко – чоловік Софії Альбранд, тітки Володимира).
            Володимир Леонтович добре господарював, як поміщик, організував з братами акціонерне товариство, яке збудувало 1909 р. цукроварню в Оріхівщині. В. М. Леонтович займався сільським господарством, культурною діяльністю, був активним діячем земських установ на Полтавщині. Свої доходи він віддавав на видання першої щоденної української газети "Громадська думка", яка згодом прибрала назву "Рада", журналів "Киевская старина" і "Літературно-науковий вісник", фінансував і редагував часопис "Нова громада". Володимир Миколайович виступав на підтримку української преси і школи. В Оріхівці він збудував двокласну українську школу, утримував учителя, бібліотеки. У 1911–1919 рр. очолював "Товариство підмоги українській літературі, науці й штуці".
            Після революції 1917 року його обрали до Центральної Ради. А 17 березня 1917-го під час стотисячної демонстрації в Києві ніс національний синьо-жовтий прапор на чолі колони товариства "Просвіта". У 1918 р. В. Леонтович обіймав пост міністра земельних справ в останньому кабінеті Ф. Лизогуба. З ім'ям В. Леонтовича та Є. Чикаленка пов'язаний проект земельного закону, згодом оцінений як один з найдемократичніших у світі. Він склав програму, яку визнавав потрібною, щоб врятувати рідний край од дальшого зруйнування: зовні — од большовиків, дома — од заколотів та розрухів".
            У 1919 р. емігрував до Болгарії, Сербії, Німеччини, згодом у Чехії (Празі) очолював Товариство ім. Св. Володимира, співробітничав у часописі "Тризуб". 
            У тридцять третьому почув про страшенний голод в Україні, і не витримало серце колишнього хлібороба та міністра сільського господарства: 10 грудня його не стало. Поховали Володимира Леонтовича у Празі.

            Поряд з громадсько-політичною діяльністю проявив себе блискучим проникливим літературним критиком. Особливістю його прози було колоритно змальоване містечкове життя. У стилі письма дивовижно поєднував старе і нове: він точний, дисциплінований, традиційний, але водночас не протистоїть модернізму.
05.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://www.uamodna.com  

Відбувся І Хмельницький обласний селянський форум

         4 серпня в обласній філармонії відбувся Хмельницький обласний селянський форум, який зібрав фермерів області, керівників с/г підприємств, власників земельних паїв, селян, учасників АТО, громадських активістів та жителів Хмельниччини. До участі у заході долучився заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко, народні депутати України Сергій Лабазюк та Андрій Шинькович.

         Організатором заходу виступив Алім Міщук – голова громадської ради при Хмельницькій обласній державній адміністрації. Алім Володимирович ознайомив учасників заходу з регламентом ведення форуму та зазначив, що основними питаннями сьогоднішнього форуму є ініціювання референдуму щодо ринку землі в Україні та оподаткування аграрного бізнесу на селі.

         Виступаючи перед учасниками форуму Володимир Ілліч запевнив, що обласна державна адміністрація проявляє солідарність у цих питаннях з обласними аграріями, про це свідчать неодноразові звернення, які направлялися від обласної державної адміністрації та депутатів обласної ради до керівництва країни щодо мораторію на продаж землі та повернення пільгового оподаткування або введення дієвої державної підтримки с/г виробництва.

         “Обласна влада робитиме все можливе для того, щоб підтримати аграріїв Хмельниччини у відношенні здійснення ними різних заходів, які сьогодні доступні в межах законодавства, аби налагодити зв’язок між владою та с/г підприємствами”, – додав Володимир Ілліч.

         Представники аграрного сектору області підтримали резолюцію щодо проведення референдуму проти відкриття ринку землі в Україні та підтримали продовження мораторію з продажу сільськогосподарської землі мінімум на 10 років. Відповідне звернення буде надіслано до Президента України, Прем’єр-міністра України та Верховної Ради України.

         У результаті обговорення більшість учасників форуму зійшлися на думці, що земля – це питання національної безпеки і лише український народ після фахової дискусії має визначитися, чи потрібно продавати землю.
05.08.2016 р.

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua   

На Ізяславщині відбулись заходи  з нагоди першої річниці Національної поліції України

         4 серпня відзначається річниця створення нової поліції України. Рівно рік тому Президент України підписав Закон про створення Національної поліції України.

         На сьогодні, результатом її створення є прикладом успішності та ефективності реформ, що впроваджуються в Україні.

         Варто відмітити, що саме Хмельниччина стала пілотним проектом в державі, де запроваджено нові стандарти роботи поліції, зокрема функціонують групи реагування патрульної поліції, що є невід’ємним зв’язком з громадськістю.

         Відкрив урочистості т.в.о. начальника Ізяславського відділення Славутського відділу ГУ НП України в Хмельницькій області Олександр Паламарчук.

         Вітаючи представників Ізяславського відділу Славутського відділення Головного управління Національної поліції України голова райдержадміністрації Борис Яцков щиро привітав працівників поліції, побажав успіхів у їх професійній діяльності, нових досягнень і звершень в ім’я миру, правопорядку і процвітання нашої України.

         Також працівників поліції прийшли привітати голова районної ради Сергій Шлегель, заступник Ізяславського міського голови Віталій Андрійчук, ветерани правоохоронних органів.   

         На знак вдячності у плідній роботі в правоохоронних органах вручено відзнаки районної державної адміністрації, районної ради та Ізяславської міської ради  кращим працівникам відділу поліції.

ФОТОЗВІТ

05.08.2016 р.

За матеріалами Ізяславського відділу Славутського відділення ГУНП України в хмельницькій області

  Інформація про хід збирання в господарствах Ізяславського району   врожаю ранніх зернових культур (станом на 04.08.2016 р.)

Ранні зернові культури  зібрано на площі 16007га, що становить 71,0 відсотків від вирощеного. Намолочено 782520 тонн.  Середня врожайність – 71,1  цнт/га.
В тому числі:

-
озимий  ячмінь зібрано з площі 3354 га, що становить 98,56 відсотки від вирощеного.  Намолочено 113796 тонн.  Середня врожайність – 35,9 цнт/га.;
- ози
ма пшениця зібрана з площі 7161  га, що становить 62,6 відсотки від вирощеного.  Намолочено 40876 тонн.  Середня врожайність – 57,1 цнт/га.;
- яра
пшениця зібрана з площі 577  га, що становить 33,49  відсотки від вирощеного.  Намолочено 3079 тонн.  Середня врожайність – 53,4 цнт/га.;
- ярий ячмінь зібрано з площі 4214 га, що становить 88,9 відсотків від вирощеного.  Намолочено 23864 тонн.  Середня врожайність – 56,6 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 422 га, що становить 67,2  відсотків від вирощеного.  Намолочено 1582 тонн.  Середня врожайність – 37,5  цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 189 га, що становить 52,07 відсотків від вирощеного.  Намолочено 997 тонн.  Середня врожайність – 52,8 цнт/га.
    Озимий ріпак  зібрано з площі 3822 га, що становить - 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 10858 тонн.  Середня врожайність – 28,4 цнт/га..
    Ярий  ріпак  зібрано з площі 103 га, що становить – 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 201 тонну.  Середня врожайність – 19,5 цнт/га..

    У цілому по господарствах усіх форм власності району на збиральних роботах за останню добу працювало 52 одиниц1 зернозбиральних комбайнів.

04.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового розвитку райдержадміністрації

 

4 серпня - День Національної поліції України

Вітання Президента України з нагоди Дня Національної поліції України

 

 

Шановні друзі!

         Щиро вітаю вас із професійним святом – Днем Національної поліції України.
         Одним із вагомих здобутків нашої держави у час активної розбудови громадянського суспільства та становлення нації є створення Національної поліції України – правоохоронного органу європейського зразка.

         За перший рік своєї роботи поліцейські отримали високу оцінку громадян завдяки професійному виконанню завдань із протидії злочинності, забезпеченню публічної безпеки і порядку, служінню народу України.

         Упевнений, що ви й надалі ефективно виконуватимете свій обов’язок, забезпечуючи правопорядок і спокій у державі.

         Дякую за службу, вірність присязі та відданість Українському народові.

         Бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, щастя, добра й благополуччя.

         Слава Україні!
04.08.2016 р.

 

За матеріалами сайту Президента України http://www.president.gov.ua

 

Шановні працівники Ізяславського відділення поліції Славутського відділу ГУНП України в Хмельницькій області!

 

         Сьогодні на працівників Національної поліції України покладено виключно відповідальне і благородне завдання – захист життя і здоров’я людей, прав і свобод громадянина, інтересів держави і суспільства від протиправних посягань, ведення боротьби із злочинністю, охорона громадського порядку, забезпечення громадської безпеки.
         Приємно відзначити, що працівники поліції демонструють високий професіоналізм та мужність, не шкодуючи сил і здоров’я, нерідко ризикуючи власним життям заради інших, сумління виконують свій громадянський обов’язок.
         Переконані, що завдяки відповідальному ставленню до службових обов’язків, вмінню долати труднощі та за умови всебічної підтримки з боку суспільства працівники поліції з честю виконують поставленні завдання із зміцнення законності та правопорядку.
         У цей день висловлюємо  щиру вдячність всім працівникам та ветеранам правоохоронних органів за самовіддану працю. Бажаємо і надалі мужності, витримки й наснаги, нехай удача та професійні успіхи будуть вашими постійними супутниками у житті.
         Від щиро серця зичимо всім вам родинного добробуту, міцного здоров’я і щастя.
З повагою   

Борис Яцков,

голова районної державної адміністрації 

Сергій Шлегель,

голова районної ради

04.08.2016 р.

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Сподвижницька діяльність П. Могили

        

         Петро Могила (12.1596-1.01.1647) народився в сім’ї молдавського князя (господаря) Симеона й угорської князівни Маргарет. Навчався у Львівській братській школі, Замойській академії, брав участь у битві під Хотином (1620), де, ймовірно, особисто познайомився з Сагайдачним. Згодом залишив кар’єру військового і прийняв чернецтво. З 1627 р. він – архімандрит Києво-Печерської лаври, з 1632 по 1647 р. – митрополит Київський, Галицький та всієї Русі.

         Діяльність Могили протікала в часи загострення соціальних, національних і релігійних відносин в Україні. Гарячі голови, переймаючись народним болем і шукаючи волю йшли на Січ. Помірковані, здебільшого захищаючи свої станові інтереси, приставали до унії, проголошеної 1596 р., або католичились.

         Але все більше і більше діячів, що вболівали за долю України, вихід зі становища вбачали в її культурно-національному відродженні. На цей шлях стає і Петро Могила й до кінця свого життя віддано служить Україні і православ’ю. Свої зусилля він спрямовує на реформування національної освіти й православної церкви, на піднесення свідомості та гідності народу, прилучення України до складу вільних держав. 20 років він керує видавничою діяльністю Лаврської друкарні, редагує і пише українською та церковнослов’янською мовами книги. Повертає захоплені уніатами і реставрує православні храми – Софійський собор, церкву Спаса на Берестові (де зберігається настінний фресковий портрет П. Могили, виконаний в 1643 р. грецькими майстрами), Михайлівську церкву у Видубичах, церкви в Луцьку, Куп’яничах тощо. Ним була “викопана із темряви підземної й відкрита денному світлу”. Десятинна церква великого князя Володимира. Могила налагодив культурні зв’язки з Росією, Білорусією, Молдовою і Волощинною. Допомагав цим країнам вченими, засновував друкарні і школи.

Але найбільшою турботою Могили була Колегія. Іван Франко зазначав: “Головна справа його життя – заснування Києво-Могилянської колегії, яка повинна була стати забралом православ’я і південноруської (тобто української) національності, користуючись тією зброєю, якою вівся на них наступ з боку ворога – наукою і просвітництвом”.

         У 1631 р. виникла ще одна школа в Києві, а саме – Лаврська. Заснував її архімандрит Києво-Печерської лаври Петро Могила. У вересні 1632 р. вона об’єдналася з Києво-Братською школою. Об’єднана школа дістала назву Братська або Київська колегія. Її керівником, протектором і опікуном став Петро Могила.
         Колегія, якою опікувався Петро Могила, залишалася національною школою, грунтованою на давніх культурних й освітніх традиціях. В ній вивчалися церковнослов’янська і руська (книжна українська) мови, вітчизняна історія, студенти виховувалися у глибокому православному благочесті. До Колегії приймали дітей всіх станів.

         Петро Могила зумів перетворити Колегію на заклад європейського типу. Тут вивчався курс наук, властивий для західноєвропейських університетів, впроваджувалися досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії. Засобом до опанування вищих наук була латинська мова, вивчались також грецька й польська мови. Професорів для викладання в Колегії Могила навчав в закордонних університетах. Незабаром Колегія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів.

Петро Могила забезпечував викладачів і неімущих студентів засобами до життя та навчання, збудував першу бурсу, нове кам’яне приміщення під школу, яке знаходиться сьогодні на території Києво-Могилянської академії (відоме під назвою Трапезна або Святодухівська церква).

         Помираючи, Могила заповідає Колегії великі кошти й найбільшу свою цінність – бібліотеку (2131 книгу), а також будинки і дворові місця на Подолі, половину худоби й інвентарю зі свого хутора Непологи, хутір Позняківщину, села Гнідін, Проців і Рівне, більше 80 тис. злотих, срібний родинний посуд, свій митрополичий одяг, митру і хрест, прикрашений сімейним коштовним камінням і навіть тканини – адамашку і камку – на одяг студентам тощо. І наостанок Могила “слізно” просив берегти Колегію, як “єдине його надбання” (unicum pignus meum) у поцейбічному житті.

         На честь Петра Могили Колегія стала іменуватися Києво-Могилянською колегією (академією). Під цією назвою вона і ввійшла в історію.
         Єдине, чого не встиг Могила – це добитися для Колегії офіційного статусу вищої школи. Але учні його продовжили розпочату ним справу. 10 вересня 1658 р. гетьман Іван Виговський, вихованець колегії, підписав з Польщею Гадяцький трактат, за яким Україна як Князівство Руське ставала разом з Литвою і Польщею членом федеративної держави Речі Посполитої. Їй надавались широкі права, в тому числі – свобода віросповідання і статус вищої школи для Колегії – тобто статус академії. Договір було ратифіковано польським сеймом у травні 1659 р. Таким чином, Києво-Могилянська академія була першим у Східній Європі православним вищим навчальним закладом, офіційно удостоєним цього звання.
04.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://ocls.kyivlibs.org.ua/

 

Увага! Як вберегти себе від грабежів

 
       
З початку року на території Хмельницької області скоєно 157 грабежів (за аналогічний період минулого року — 172), з яких 10 — стосовно неповнолітніх. Із числа зареєстрованих у цьому році грабежів 65 вчинено в обласному центрі, 62 — у містах, 5 — в селищах міського типу, 24 — в сільській місцевості. Аналізуючи вчинені грабежі за їхніми видами, слід відмітити, що найбільш поширеними є злочини, спрямовані на незаконне заволодіння мобільними телефонами. Їх вчинено 78.
        Працівники поліції роблять чимало, щоб протистояти напливу грабежів. У вечірній час посилюється патрулювання вулиць, і кожен може звернутися за допомогою до працівника поліції в критичній ситуації. І все-таки досить часто потерпілі розплачуються за власну легковажність і довірливість, сприяючи скоєнню таких кримінальних злочинів, як грабежі. Отож варто постійно дотримуватися рекомендацій, за допомогою яких можна перешкодити зловмиснику вчинити злочин.
        Насамперед, уникайте безлюдних, неосвітлених місць. У пізню пору краще ходити там, де більший рух автотранспорту, є перехожі. Тримайтесь у такий час ближче до тротуару і йдіть назустріч руху транспорту. Коли бачите, що до вас наближається група агресивних підлітків, краще перейти на інший бік вулиці, адже від раптового нападу вберегтися надзвичайно важко. Частина грабіжників нападає тільки на жінок, щоб вирвати в них сумочку. Тому, коли на вас напали, голосно кличте на допомогу. Носіть із собою свисток і не соромтеся скористатися ним на випадок небезпеки. Коли бачите, що грабунку вам не уникнути і ви не можете чинити надійного опору злочинцеві, віддайте те, що у вас вимагають. При цьому все-таки зверніть увагу на особливі прикмети злочинця і повідомте про все в поліцію.
        Намагайтеся не виходити ввечері на вулицю в нетверезому стані. Не заводьте в такий час випадкових знайомств, особливо коли вам пропонують випивку. Не розказуйте незнайомцям те, що повинні знати тільки друзі та родичі. Не запрошуйте невідомого до власної квартири.
        Не показуйте, де мешкаєте, — інколи цим можуть скористатися. Сідаючи в таксі чи випадковий автомобіль, зверніть увагу на його номерний знак. Не показуйте водію, що у вас в гаманці значна сума грошей.. Коли все-таки треба пізно повертатися, зателефонуйте рідним чи знайомим, щоб вони зустріли вас у під'їзді, поблизу будинку чи на зупинці.
        Існує безліч способів захисту від нападників на вулиці, у парку чи під'їзді. Найдоступніший засіб самооборони — аерозольні балончики, що містять речовини, які подразнюють очі та дихальні шляхи. Запам'ятайте, що час їхньої дії — максимум 10-12 хвилин, і що ці речовини взагалі не діють на тварин та вкрай слабо — на людей, у яких з певних причин (алкоголь, наркотики, індивідуальні особливості, психічні розлади) знижена чутливість до болю. Застосовувати такі засоби треба з урахуванням вітру і лише у великих приміщеннях. Не користуйтеся балончиком, скажімо, у ліфті. Запам'ятайте, що його можна застосувати лише на відстані двох метрів, ураховуючи витягнуту руку. Захиститися можна і за допомогою газового револьвера.
        Коли таких засобів захисту у вас немає, використовуйте ті, що під рукою. Наприклад, запалену цигарку, ручку або олівець, в'язку ключів, парасольку, щітку для волосся тощо. Пам'ятайте, що ці засоби треба застосовувати ефективно або не застосовувати зовсім.
04.08.2016  р.

За матеріалами сайту Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua   

Графік

роботи та прийому громадян у Ізяславському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану згідно наказу Головного територіального управління юстиціїу Хмельницькій області №360/09 від 28.07.2016 р.

 

1.      Встановлено графік роботи:
вівторок-п'ятниця – з 9.00 до 18.15 год.
субота – з 9.00 до 17.00 год.
обідня перерва – з 13.00 до 14.00 год.
неділя, понеділок – вихідні дні. 

2.      Встановлено, що у Ізяславському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області:
1.
      прийом громадян здійснюється протягом кожного робочого дня з усіх питань, що належать до їх компетенції;
2.
      з метою поліпшення організації надання адміністративних послуг щовівторка прийом громадян продовжується до 20.00 год.;
3.
      щочетверга безоплатно надають консультації з питань застосування сімейного та цивільного законодавства, витребування документів про державну реєстрацію актів цивільного стану;
4.
      кожного робочого дня протягом 3 годин вносяться до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомості, що містяться в книгах державної реєстрації актів цивільного стану за 1949-1945 роки. Під час проведення цієї роботи здійснюється прийом громадян з усіх питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
5.
      фізичним та юридичним особам, які звернулися за допомогою засобів телекомунікації (телефону, електронної пошти, інших засобів зв'язку), надається інформація про порядок надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;
6.
      останній робочий день кожного місяця – санітарний день для обробки приміщення архівосховища.

3.      Встановити неприйомні години для роботи з архівними документами у:
в середу – з 16.30 до 18.15 год.

4. Встановити, що державна реєстрація смерті також здійснюється в неробочі, святкові та вихідні дні, крім неділі:
з 9.00 до 16.30 год.
обідня перерва – з 13.00 до 13.30 год.

5. За наявності заяв громадян дозволити вихід на роботу в неробочі, святкові та вихідні дні працівникам відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції для проведення державної реєстрації шлюбу та індивідуальних обрядів.
04.08.2016 р.

За матеріалами Ізяславського районного відділілу державної реєстрації актів цивільного стану


Олександр Корнійчук провів співбесіди з керівництвом районів та міст обласного значення

            3 серпня, триває другий день проведення співбесід з головами райдержадміністрацій, виконкомів міських, міст обласного значення рад.
           Сьогодні заслуховуються голови Ізяславського, Кам’янець-Подільського, Красилівського, Летичівського, Новоушицького, Полонського, Славутського районів та міст Кам’янець-Подільський, Славута.
            У ході заслуховування порушено ряд проблемних питань щодо використання коштів державного фонду регіонального розвитку, субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури ОТГ, на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, здійснення електронних закупівель через систему Prozorro та інші.
            Олександр Олександрович вкотре наголосив присутнім, що наразі одними з пріоритетних завдань у діяльності органів влади має бути детінізація економіки, дотримання достатнього рівня заробітної плати, а особливо, залучення інвестицій в економіку району, міста.
            Крім цього, важливим є питання виявлення “нелегальних” перевізників, які здійснюють регулярні та нерегулярні автобусні перевезення пасажирів у міжміських, приміських сполученні та на регулярних автобусних маршрутах в межах області.
            А також, повноцінне та якісне функціонування ЦНАПів задля забезпечення доступного та безперешкодного обслуговування громадян.
03.08.2016 р.

За матеріалами сайт Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua   

Свято футболу відбулось у Ріпках 

         Нещодано на території Ріпківської сільської громади, відбулося яскраве та феєричне свято футболу. 2016 рік є особливим для місцевої сільської футбольної команди "Чайка" - їй виповнилося 50 років.
         Урочистий захід розпочався із  привітанням Ріпківського сільського голови Валентини Марценюк. Також Валентина Михайлівна вручила ветеранам футбольної команда «Чайка» грамоти та пам’ятні подарунки.

         Вихованці місцевого начального закладу Ріпківський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.., дитячий садок»  підготували для шанувальників  футболу, ветеранів та команди та сучасному її складу   позитивний святковий  флешмоб та святковий концерт.  Протягом
усього свята лунали привітання, як для меценатів команди, так і для тренерів та усіх гравців "Чайки".
        
Яскравим завершенням святкування став товариський  футбольний матч між молодим складом команди «Чайка» та "ветеранами" «Чайки». В ході важкої напруженої боротьби вибороли перемогу молоді футболісти «Чайки».

         Після гри  усі охочі мали змогу поспілкуватись, пригадати колишні футбольні баталії, скуштувати смачний куліш і юшку та відвідати святкову дискотеку.
ФОТОЗВІТ
03.08.2016 р.

За матеріалами Ріпківської сільської ради

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Грушевський Михайло Сергійович: політичний діяч, науковець, публіцист

«Я сам прийшов до політики через історію,
і сей шлях вважаю нормальним...»

М. Грушевський

        У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків. До таких велетнів української національної культури належить Михайло Грушевський (1866-1934) — визначний історик, археолог, літературознавець, соціолог, публіцист, письменник, організатор української науки, громадсько-політичний і державний діяч, засновник Української Народної Республіки. Саме з його творчою спадщиною пов'язані ідеї відродження української культури і науки, історичної свідомості й національної гідності народу.

        Походив він із бідної родини Грушів, що мешкала у старовинному місті Холм на Чигиринщині. Були це переважно дяки й паламарі. Батько вчителював в місцевій гімназії. Мати походила з родини служителів культу. Коли хлопцю виповнилось 4 роки, родина переїхала на Кавказ. Здобувши домашню початкову освіту, Михайло був зарахований відразу до третього класу Тифліської гімназії, і вже тоді виявив інтерес до історії, літератури, народознавства. Саме до грузинського періоду належать перші літературні спроби майбутнього історика, тут народився інтерес до історичних знань, а саме — до історії України. Кілька своїх перших оповідань юний початківець надіслав І. Нечуй-Левицькому, який його підтримав.
Бажання стати з часом українським істориком та літератором повернули юнака в Україну, де він вступив на історико-філологічний факультет Київського Університету Святого Володимира. В студентські роки молодий дослідник детально вивчив середньовічну історію України, а як кандидатську дисертацію захистив новаторську роботу «Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава
до кінця ХІV століття» і одержав за це золоту медаль. Далі молодий історик захистив магістерську дисертацію «Барское староство. Исторические очерки» і дістав ступінь магістра та посаду професора у відомому в Європі Львівському університеті. Відтоді й протягом 19 років діяльність Грушевського була пов'язана з цим Університетом, науковим і суспільно-політичним життям Галичини. Тут виявились його здібності як громадського діяча. Саме тут почалась активна співпраця з науковим товариством ім.Т.Шевченка, яке він потім очолив і сприяв виданню понад 100 томів «Записок наукового товариства». Йому вдалося згуртувати навколо себе талановитих молодих дослідників, кожен з яких став помітним явищем в українській науці й культури кінця XIX-початку ХХ століть. Саме у Львові створився могутній тандем Михайло Грушевський - Іван Франко, який дав надзвичайно плідні результати: було видано цілий ряд літературних та публіцистичних часописів Лесі Українки, Михайла Коцюбинського,Івана Нечуя-Левицького, Ольги Кобилянської, інших майстрів української літератури. І все це в той час, коли українознавчі дослідження на території царської імперії далеко не заохочувалися. А видавнича й викладацька діяльність українською мовою взагалі була під забороною.

        Науково-організаційну, редакторську, викладацьку, дослідницьку роботу М. Грушевський успішно поєднував із політичною діяльністю. Був одним із засновників Української національно-демократичної партії у Галичині. У Петербурзі був одним із засновників часопису «Український вісник»  органу Української парламентської громади І Державної Думи. Високий науковий авторитет і надпартійна позиція забезпечували його незаперечне лідерство в національно-визвольному русі. І тому після Лютневої революції 1917 р. створена із представників українських соціалістичних партій Центральна Рада заочно обрала його головою. А в квітні 1918 р. Михайла Грушевського обрали Президентом України.
        Але політична ситуація в країні була досить складною, і він вимушений був виїхати за кордон, де цілком зосередився на науковій роботі. На батьківщину політичний діяч повернувся всесвітньо визнаним лідером в історичній науці, якого обрали академіком Всеукраїнської академії наук. Продовжувалась різнопланова науково-дослідна робота, але політичні репресії 30-х років торкнулись й Михайла Грушевського. У ньому вбачали одну з центральних постатей українського націоналізму і тому, хоча ненадовго, але заарештували. Після звільнення, незважаючи на вік та поганий стан здоров'я, вчений багато працював, намагаючись знайти віддушину у науковій праці. Наприкінці 1934 року його не стало.

        Видатний українець похований на Байковому Цвинтарі у Києві.
Михайло Грушевський належить до тих громадських діячів, які сповна пізнали велич і насолоду тріумфу і гіркоту поразки, але до кінця залишилися вірними ідеї усього життя — самоствердженню свого народу. Пам'ять про нього — вічна, а його наукові праці — невичерпне джерело мудрості.

03.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://www.shevkyivlib.org.ua/

 

На першому енергоблоці Хмельницької АЕС триває планово-попереджувальний ремонт

 

Середній планово-попереджувальний ремонт на першому енергоблоці Хмельницької АЕС здійснюється згідно із затвердженими графіками. Особливу увагу при виконанні ремонтних робіт керівництво та персонал енергоремонтного підрозділу (ЕРП) приділяє культурі безпеки, - констатує начальник ЕРП ВП ХАЕС Володимир Харченко.
            За словами керівника ремонтників, основні роботи на першому енергоблоці Хмельницької АЕС в розпалі. Зокрема, проведено підготовчі роботи та розпочато завантаження свіжого ядерного палива, здійснюється заміна колектора живильної води в парогенераторі (ПГ) №2, відремонтовано близько 50% арматури в реакторному відділенні, здійснюються підготовчі роботи до проведення вихоро-струмового контролю теплообмінних трубок ПГ 1, 3.
            Також проводиться капітальний ремонт циліндра високого тиску турбіни, на роторі низького тиску (РНТ) 1 відбувається заміна робочих лопаток 5-х ступенів які відпрацювали свій ресурс, заплановано замінити робочі лопатки лівого потоку і на РНТ 3. Проводяться роботи з експлуатаційного контролю металу, ремонту насосного, теплообмінного устаткування та арматури. Завершено ремонтні роботи другого каналу систем безпеки, найближчим часом буде відремонтовано третій.
            Основні ремонтні роботи на енергоблоці виконують фахівці з великим досвідом роботи на атомній станції. На період ППР організований цілодобовий супровід робіт групою інженерної підтримки ЕРП, здійснюються регулярні обходи робочих місць керівництвом підрозділу, - зазначає Володимир Харченко.
            Загалом, ремонтним персоналом ЕРП ВП ХАЕС в період планово-попереджувального ремонту на енергоблоці №1 охоплено близько вісімдесяти п’яти відсотків від всього обсягу ремонтних робіт на тепломеханічному устаткуванні Хмельницької АЕС.
            Фахівці ВП «Атомремонтсервіс», які також задіяні в ремонтній кампанії, здійснюють ремонт теплообмінного устаткування турбінного відділення, арматури та демонтаж-монтаж теплоізоляції. Ремонт циліндра високого тиску виконує підрядна організація ІВП «Ременерго» м. Львів. У проведенні вихоро-струмового контролю теплообмінних трубок парогенератора допомагають фахівці з Южно-Української АЕС.
03.08.2016 р.

За матеріалами іфнораційного ВП "Хмельницька АЕС"

У липні попит на Урядову програму з енергоефективності з боку ОСББ зріс майже удвічі

Все більше ОСББ замислюються над підготовкою до зими тазвертаються за державною безповоротною фінансовою допомогою на утеплення.Так, у липні учасниками Урядової програми з енергоефективності стало 47 ОСББ, які разом залучили рекордну до цього часу суму коштів на утеплення багатоповерхівок  – понад 7 млн грн. Це майже удвічі більше, ніж у червні. 
       
Показовими є і щотижневі статистичні дані. Якщо позаминулого тижня до програми приєдналися 9 ОСББ, то за останній тиждень, з 25 по 31 липня, її учасниками стали ще 15 ОСББ, які залучили майже 2 млн грн. на проведення енергоефективних заходів у своїх будинках.
        Заслуговує уваги той факт, що до утеплення багатоповерхівок долучаються ОСББ абсолютно в усіх регіонах України. Зокрема, найактивніше займаються утепленням у Дніпропетровській області, деза весь час дії програми її учасниками стало 29 ОСББ. До трійки лідерів за кількістю взятих «теплих» кредитів увійшли ще Львівська та Донецька області.
        Водночас найбільшу суму коштів на утеплення багатоповерхівок залучено ОСББ Волинської області – майже 5 млн гривень. Це свідчить про те, що ОСББ, а це десятки родин у багатоповерхівках, все більше усвідомлюють необхідність та ефективність проведення утеплення. Вониготові впроваджувати ті заходи з енергоефективності, які дадуть найбільшу економію енергоресурсів, томуі вкладають необхідні для цього кошти.


        За даними проведеного Держенергоефективностіаналізу, зазвичай ОСББ залучає близько 100 тис. грн. на такі заходи, як заміна вікон та систем освітлення у під’їздах, встановлення лічильників тепла.Маючи більшу суму коштів, наприклад, 500 тис. грн., ОСББпроводить комплексні заходи з утеплення: облаштування ІТП, часткове утеплення будівлі, встановлення теплового насосу чи сонячного колектору.
        Ті, хто зважився на «теплий» кредитна суму понад 1 млн грн., займаються комплексноютермомодернізацією багатоповерхівки. Саме так, наприклад, вчинило вже всім відоме Луцьке ОСББ «Явір 2011», яке взяло кредит майже на 2 млн грн. на повне утеплення багатоквартирного будинку. У результаті проведених робіт витрати на опалення у мешканців багатоповерхівки зменшилися удвічі.
        Загалом, з початку дії програми більше 300 ОСББ взяли участь в Урядовій програмі з енергоефективності, освоївши більше 30 млн грн. на утеплення.
03.08.2016 р.

За матеріалами сайту Державного агентства з енергоефективності

та енергозбереження України  http://www.saee.gov.ua

На Ізяславщині відзначено  Дня високомобільних десантних військ

 

         2 серпня на території де колись розташовувалась військова частина А 0553  традиційно відбулися заходи по відзначенню  Дня високомобільних десантних військ. Організатором заходу виступила громадська організація «Рада ветеранів 8 бригади спеціального призначення».  У ньому взяли участь колишні і нинішні військовослужбовці та члени їх сімей. На свято традиційно з’їхалося чимало гостей з різних куточків країни.
         Усіх учасників заходу привітав із святом заступник голови районної організації Спілки ветеранів війни в Афганістані Василь Стриж. Після цього він передав слово голові районної організації Спілки ветеранів війни в Афганістані, голові громадської організації «Рада ветеранів  8-ої   бригади  спеціального призначення» Василю Тележинському. 
         Він також привітав присутніх, а також розповів про будні спілчан. Важливим здобутком  за останній рік він назвав  відновлення діяльності на базі Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, ліцей» ім.О.Кушнірука військово-патріотичного  клубу  «Каскад». Василь Іванович відзначив грамотами членів клубу, які нещодавно здійснили свої перші стрибки з парашутом, та керівника  клубу «Каскад».  Відбулося традиційне фотографування  на згадку. Після закінчення урочистої частини, також за традицією, десантники побували на кладовищах міста, де поклали квіти  до могил товаришів по службі, яких уже немає серед живих.
ФОТОЗВІТ
02.08.2016 р.

За матеріалами ГО "Рада ветеранів 8 бригади спеціального призначення"

Інформація про хід збирання в господарствах Ізяславського району   врожаю ранніх зернових культур (станом на 02.08.2016 р.)

Ярі зернові культури  зібрано на площі 14644га, що становить 65,0 відсотків від вирощеного. Намолочено 75590 тонн.  Середня врожайність – 51,6  цнт/га.
В тому числі:

-
озимий  ячмінь зібрано з площі 3354 га, що становить 98,56 відсотки від вирощеного.  Намолочено 113796 тонн.  Середня врожайність – 35,9 цнт/га.;
- ози
ма пшениця зібрана з площі 6260 га, що становить 55,2 відсотки від вирощеного.  Намолочено 36345 тонн.  Середня врожайність – 58,1 цнт/га.;
- ярий ячмінь зібрано з площі 4142 га, що становить 86,99 відсотків від вирощеного.  Намолочено 23278 тонн.  Середня врожайність – 56,2 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 392 га, що становить 62,42 відсотків від вирощеного.  Намолочено 1480 тонн.  Середня врожайність – 37,8  цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 189 га, що становить 52,07 відсотків від вирощеного.  Намолочено 997 тонн.  Середня врожайність – 52,8 цнт/га.
        Озимий ріпак  зібрано з площі 3822 га, що становить - 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 10858 тонн.  Середня врожайність – 28,4 цнт/га..
        Ярий  ріпак  зібрано з площі 103 га, що становить – 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 201 тонну.  Середня врожайність – 19,5 цнт/га..

        У цілому по господарствах усіх форм власності району на збиральних роботах за останню добу працювало 55 одиниць зернозбиральних комбайнів.

02.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

Іван Мазепа – Людина. Політик, Легенда

         Ім’я Великого Українця – гетьмана Івана Мазепи – відомо практично кожному громадянину нашої держави. Однак до сьогодні образ гетьмана в масовій свідомості, на жаль, ще мало чим нагадує реального Івана Мазепу. Причини добре відомі. Ім’я цього визначного діяча ось уже майже 300 років перебуває в списку тих, кого Російська імперія нещадно таврувала. Оголосивши його своїм ворогом, вона віками вкорінювала в голови підвладних їй українців наскрізь спотворені уявлення про цю постать, яка насправді гідна найвищої пошани.   

         «Від Богдана до Івана не було гетьмана»… Цією приказкою українці ще за життя Мазепи визначали історичний масштаб його постаті. 22 роки міцною рукою він тримав булаву і поклав край сумнозвісній Руїні.

         Натомість імперія не шкодувала чорної фарби, аби спотворити його образ. Та це не завадило, а навпаки допомогло Мазепі стати справжнім символом українського спротиву Росії; прапором нашого руху до незалежності – до тієї мети, яку Мазепа, йдучи попереду свого часу, усвідомив вже через 50 років після Переяслава.
         Гетьман України Іван Мазепа (1687 – 1709) був високо інтелектуальною особистістю, здобув ґрунтовну освіту, володів кількома іноземними мовами на різному рівні, мав інтерес до ренесансового бачення правителя держави, сам не відрікався від мистецтв – музики і віршотворення, цікавився архітектурою, книгами на рівні бібліофільства, образотворчим та ужитковим мистецтвом. Наближав до себе богословів та філософів, поетів, митців, архітекторів.
    Розвиток освіти Мазепа бачив як один із магістральних курсів у своїй політиці, приділяючи йому чимало уваги. Зокрема, він підніс значення Київської академії, сприяв заснуванню Чернігівського колегіума, добирав керівників освітнього процесу,  дбав про науки та вчених.
    Гетьман активно сприяв національному книгодрукуванню і прикладному до нього граверству, фінансуючи різні видання особисто. Дбав про церкву і підносив її: по-перше, через будівництво храмів, по-друге, через її мистецьке та обрядове наповнення.
 
    
Універсалами намагався вирівняти відносини між різними верствами населення, постаючи проти зловживань козацької старшини щодо міщан, монастирів та тієї ж старшини щодо біднішого козацтва, піклувався про полегшення тягарів простим трударям. Володіючи сильною персональною владою, застосував колективні форми правління, зокрема Генеральну раду.  
    Сучасники Івана Мазепи високо оцінили його подвижницьку працю. Визначний філософ Феофан Прокопович порівнював його з великим київським князем Володимиром Хрестителем, настільки величними для України були Мазепині діяння. У народі ж ходило прислів’я  „Від Богдана до Івана не було гетьмана”.

        
Однак вирішальну свою справу – змагання за незалежність України – Іван Мазепа програв, що стало не тільки його особистою трагедією, а й справжньою катастрофою для всього українства.        

         Мазепинська ідея жевріла та палахкотіла протягом двохсот років. Вона знаходила нових і нових послідовників. Вона надзвичайно вплинула на творчість Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Вона сприяла відновленню державності України на початку минулого століття.

         Коли в українську політику прийшов Симон Петлюра, слово «мазепинець» було іменем загальним для всіх, хто ставив собі за мету самостійну Україну; або просто щиро, і навіть без жодного політичного умислу, любив свій край та рідну українську мову. Петербург цим словом неначе таврував нас… Але українці, покоління за поколінням, надавали йому явно позитивного змісту.

          Протягом сотень років чужі голоси втовкмачували хибні уявлення про нашу історію. Вільна Україна позбувається цих нав’язаних зовні стереотипів, хоча не завжди так швидко як нам би того хотілося б.

         Як зазначив Президент України Петро Порошенко при відкритті пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Полтаві: «Найкращим увічненням Мазепи є саме незалежна Україна. Вона робить очевидним і доконаним факт: наш Мазепа таки переміг! Хоч через брак єдності ми програли Полтавську битву, заплатили за неї страшну ціну, кілька століть поневіряючись кривавими манівцями історії, ми виграли таки війну за самостійність!

Іван Мазепа був сином свого часу, живою людиною і державним діячем зі своїми чеснотами й недоліками, прорахунками та гріхами, - як політичними, так і амурними. Але у вирішальний момент, коли треба було обирати між вірністю чужому монархові чи своїй Вітчизні, між особистим комфортом та ризиком заради майбутнього країни, його вибір був на користь України.»
02.08.2016 р.

За матеріалами  мережі Інтернет

      

2 серпня - Міжнародний день голокосту ромів

 

         Міжнародний день голокосту ромів — пам'ятна дата, встановлена Прокламацією Міжнародної ради пам'яті геноциду ромів, яка була ухвалена 23 листопада 1996 р. лідерами ромських організацій 10 країн Європи та Сполучених Штатів Америки на конференції «Геноцид — Пам'ять — Надія», що відбулася в Освенцимі 21 — 23 листопада 1996 р. Відзначається щорічно – 2 серпня.
         У ніч з 2 на 3 серпня 1944 року у нацистському таборі смерті Аушвіц-Біркенау у газових камерах було знищено 2897 циган. Загалом у цьому таборі з 23 тис. циган, депортованих з 14 країн, загинуло понад 20 тис. Вважається, що під час голокосту від репресій загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів.
         У процентному відношенні ромська національність постраждала найбільше від фашистського геноцину, за роки Другої Світової війни роми втратили майже 90% своєї нації.
         Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 жовтня 2004 р. № 2085-IV «Про відзначення Міжнародного дня голокосту ромів» Міжнародний день голокосту ромів в Україні відзначається на державному рівні.

        
За даними перепису населення від 2001 року, в Україні 47,6 тис. людей позначили себе як роми. Найбільш компактно вони проживають у Закарпатській, Донецькій, Дніпропетровській, Одеській, Харківській і Луганській областях.

         У країні затверджена стратегія захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 р. Відповідний Указ був підписаний Президентом України у квітні 2013 року.
         Реалізація стратегії допоможе забезпечити інтеграцію ромів в українське суспільство, поліпшити соціальні умови їх проживання, підвищити освітній рівень і запобігти дискримінації ромської національної меншини.

Пропонуємо короткий історичний екскурс у вигляді кількох фактів про геноцид романського народу.

1. Нацисти страчували циганів не менш затято, ніж євреїв. Хоча щодо точної кількості жертв ще ведуться дискусії, більшість істориків сходиться на думці, що від страшних репресій впродовж 1935–1945 рр. загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів (за іншими оцінками — від 220 до 500 тисяч).
2. На території Німеччини і Австрії було вбито понад 90% представників романського етносу, 50-70% - по всій території Європи. В Україні нацистами було страчено понад 10 тис. циганів.
3. Дискримінація циганів почалась одразу після приходу до влади Адольфа Гітлера. У 1936 ромів почали збирати в концентраційні табори. Дві тисячи полонених депортували. Інших відвезли у Аушвіц. Там відбувалися масові втрати, що вражають своєю жорстокістю. В окупованій Польщі репресії проти ромів почалися вже у перший місяць нацистської влади.
4. У СРСР гоніння на циган почали у ранніх 1930-х. Влада влаштовувала облави і етапувала ромів у Сибір чи на Соловки.
5. Не всі союзники Німеччини покірно віддавали своїх людей на вірну смерть. Так, до 1943 року Італія відмовлялась етапувати циганів у табори, намагалися захистити ромів Фінляндія, Болгарія і Угорщина. 
6. Певний час нацисти заводили на своїх жертв детальне досьє - окрім інформації про вік, походження, зайнятість, родичів, в ньому містилися фотографії і навіть відбитки пальців. Донедавна така картотека на понад 20 тис. осіб зберігалася в Антропологічному інституті Дюкінгеймського університету.
7. До смертної кари людей засуджували... біологи. В своїх вироках "вчені" констатували, що їхня жертва приносить шкоду суспільству.
8. Судилище проводилося на основі досліджень психіатра Роберта Ріттера, який очолював Інститут кримінальної біології Третього Рейху, та його команди. Після закінчення Другої світової цигани, яким вдалося вижити, спробували притягнути Ріттера до відповідальності, але франкфуртський суд виправдав того "за браком доказів". Певний час Ріттер навіть продовжував працювати психологом. Деякі історики схильні виправдовувати Ріттера та його людей: мовляв, вони лише проводили дослідження, а людська кров - на руках інших. 
9. У геноциду ромів кілька назв - Пораймос, Самударіпе, Калітраш. Втім, термін "пораймос" вважають не зовсім коректним, адже воно перекладається як "наруга, згвалтування". "Самударіпе" означає "убивство всіх", а "Калітраш" - "чорне жахіття". 
10. Частина циган, які проживали на території Криму, вдалося врятуватися. Раніше група ромів прийняла іслам, тож, наприклад, мер Бахчисарая Фенеров захистив своїх людей, сказавши нацистам, що вони належать до іншого, не ромського етносу.
11. Засоби знущання над людьми відрізнялися в різних регіонах України. В центральній частині Закарпаття залишали жити в концтаборах у жахливих умовах. В підсумку, люди самі гинули від голоду і хвороб. 
12. У Німеччині цигани часто використовувалися у медичних дослідах. Наприклад, їх змушували пити виключно солону воду, щоб подивитися, скільки зможуть прожити солдати, змушені десантуватись на море. Також на них перевірялись вакцини і біологічна зброя. 
13. Першими жертвами Бабиного Яру стали цигани з чотирьох таборів. Як розповідають очевидці, на страту люди їхали з піснями та в традиційному яскравому вбранні. 

02.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

Відбулась апаратна нарада

 

         1 серпня заступник голови районної державної адміністрації Володимир Левченко провів апаратну нараду з керівниками структурних підрозділів районної державної адміністрації та підрозділів центральних органів влади в Ізяславському районі.
         На початку наради про криміногенну ситуацію в Ізяславському районі проінформував т.в.о начальник  Ізяславського відділення поліції Славутського відділку ГУ НП в Хмельницькій області Олександр Паламарчук та про надзвичайні події, які мали місце протягом минулого тижня доповів начальник Ізяславського районного сектору Головного управління державної служби України з НС у Хмельницькій області Віктор Матвійчук. 
         В ході наради Володимир Левченко наголосив на необхідності безумовного виконання в районі ряду доручено голови обласної державної адміністрації Олександра Корнійчука  стосовно  підготовки закладів освіти району до початку нового навчального року. Зокрема було зазначено що доручення керівника області  стосуються  керівництва освітньої галузі району, а й ряду інших структурних підрозділів райдержадміністрації, установ та організацій району.
         Також В.Левченко проінформував про підсумки засідання районного оргкомітету з підготовки відзначення в районі Дня державного прапору україни та 25-ї річниці незалежності України.

      З винесених на обговорення питань прийняті відповідні рішення
, дано   доручення та скоординовано роботу відповідних служб району.

01.08.2016 р.

Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації

 

  Інформація про хід збирання в господарствах Ізяславського району   врожаю ранніх зернових культур

(станом на 01.08.2016 р.)

Ярі зернові культури  зібрано на площі 13085га, що становить 58,12 відсотків від вирощеного. Намолочено 64484 тонни.  Середня врожайність – 50,8  цнт/га.
    В тому числі:

-
озимий  ячмінь зібрано з площі 3169 га, що становить 93,12 відсотки від вирощеного.  Намолочено 11389 тонн.  Середня врожайність – 35,9 цнт/га.;
- ози
ма пшениця зібрана з площі 5163 га, що становить 45,53 відсотки від вирощеного.  Намолочено 29014 тонн.  Середня врожайність – 56,2 цнт/га.;
- ярий ячмінь зібрано з площі 4142 га, що становить 86,99 відсотків від вирощеного.  Намолочено 23278 тонн.  Середня врожайність – 56,2 цнт/га.;
- овес зібрано з площі 332 га, що становить 52,87 відсотків від вирощеного.  Намолочено 1480 тонн.  Середня врожайність – 44,6  цнт/га.;
- озиме жито зібрано з площі 189 га, що становить 52,07 відсотків від вирощеного.  Намолочено 997 тонн.  Середня врожайність – 52,8 цнт/га
    Озимий ріпак  зібрано з площі 3822 га, що становить - 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 10370 тонн.  Середня врожайність – 27,1цнт/га..
    Ярий  ріпак  зібрано з площі 103 га, що становить – 98,71 відсотків від вирощеного.  Намолочено 201 тонну.  Середня врожайність – 19,5 цнт/га..

    У цілому по господарствах усіх форм власності району на збиральних роботах за останню добу працювало 55 одиниць зернозбиральних комбайнів.
01.08.2016 р.

За оперативними даними відділу агропромислового  розвитку райдержадміністрації

 

 

Село моє, для мене ти єдине

          Під такою назвою 31 липня в Білотинському сільському клубі  відбувся тематичний захід присвячений 510 річчю від першої згадки про село.
         Односельчан та гостей села щиро та сердечно привітала Білотинський сільський голова Наталія Свінціцька. У своєму вітальному слові Наталія Антонівна  зазначила, що села як і люди мають свої біографії, у кожного своя доля. «Тільки в рідному селі людина може так близько спілкуватися із природою, відчути її душею. Село, чи велике воно, чи маленьке, але для багатьох воно – мала батьківщина. Багато людей дякують долі за те, що народилися у цьому благословенному краї, у райкому куточку української землі, яке ми називаємо – Білотин. Наше село, як і кожний населений пункт нашої держави земля особливої долі, особливих людей, особливої історії: давньої,героїчної, повсякденної» - наголосила сільський голова Наталія Свінціцька.
         Організатори свята підготували для його учасників  історичний екскурс з історії села Білотин та про його жителів.

         «Рідне село Білотин прекрасне у будь-яку пору року: на весні, коли пробуджується природа; влітку, коли наливається пшеничний колос; восени, коли земля одягає золоте намисто і навіть взимку, коли повні комори, сита худоба і людям затишно біля теплої грубки. Але справжньою окрасою Білотина є його жителі. Ми бачимо їх щодня, вони живуть поруч, вони скромні і працьовиті. Вони не звикли до слави, але їх щоденна праці, життя – то джерело  людської мудрості і самовідданості», - ці та інші задушевні слова лунали з вуст ведучих.
         Згадали учасник заходу і своїх односельчан, які загинути на фронтах Другої світової війни і тих, кого нацистські нелюди спалили живцем у рідних домівках в січні 1944 року.
         Білотин славиться не тільки працьовитими  людьми, але й людьми, які примножують традиції української культури., не забувають рідні промисли і ремесла. Місцеві майстрині Людмила  Гарна та Валентина Красівська  підготували для односельчан  виставку своїх вишиваних виробів. У кожній вишитій квітці, мережці, іконі, що створили їх умілі руки – не лише довгі години напруженої праці, а й велике терпіння і натхнення, їх безмежна  любов до рідної землі, до краси рідного Білотина.

         Аматори сцени села підготували для свята пісні, танці. А Володимир Башинський підготував для земляків свої «фірмові» гуморески. 
         Також та святі вшанували найстаріших жителів села, багатодітні родини, знаних людей села.
         Організатори свята висловлюють щирі слова подяки О. Ящук, В.  Ящук, О. Холодюк, Н. Шевчук, Н. Колосінській, В. Лех та усім учасникам святкового концерту, виставки.
         На завершення святкування  усіх присутніх Білотинський сільський голова Наталія Свінціцька почастувала смачним короваєм.

Історична довідка

01.08.2016 р.

За матеріалами Білотинської сільської ради

 

До 25-річчя незалежності України : ЛЮДИ СВОБОДИ

 В’ячеслав Чорновіл та пробудження України

 

 

         У непроникному мороці комуністичної системи він вийшов у довгу і нелегку путь, і дві зорі світили йому й зігрівали душу – Свобода і Україна. В’ячеслав Чорновіл був найавторитетнішим політичним діячем нашої держави. Він був шанованим і в цілому світі. Належав до надзвичайно багатогранного й талановитого покоління шістдесятників. Разом зі своїми побратимами Василем Симоненком, Василем Стусом, Аллою Горською, Іваном Світличним зробив це покоління символом пробудження, прагнення України до волі. І цього свого вибору В’ячеслав Чорновіл не зрікся ніколи.

         В’ячеслав Чорновіл є національним Героєм — посмертно. Його вбили в русі — у дорозі, на шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров’ям і життям. Ця рана ніколи не загоїться. Було вбито жорстоко й підступно, після тривалої психологічної облоги, після масового творення облудної громадської думки. Убито наприкінці тисячоліття, кривавого й загрозливого для України. Убито, як убивали всіх її національних провідників — від Івана Мазепи до Хмеля, від Симона Петлюри до Грушевського, від Степана Бандери до Василя Стуса та Івана Світличного.

         Його талант шліфували мордовські табори. Там він став філософом і стратегом. І найважливіше: він був не з бронзи і не з мармуру. Був веселим і жвавим, з усіма рисами живої людини; вони лише відтіняли його масштаб, його дар схоплювати проблему зразу і в цілому, його вміння передбачати й вести...

         Про В’ячеслава Чорновола згадує Валентина Скачко, правозахисниця, журналістка, член ради Товариства «Меморіал»: «Це та людина, яка, я так вважаю, не виголошувала нічого аж такого радикального, він просто був європейського плану людиною. Він прекрасно знав, що треба для України. Що Україні потрібна демократія, що Україні потрібне визнання Голодомору, Україні просто потрібна справедливість».

         На жаль, ці його слова й ідеї досі актуальні. Чому? Тому, що держава досі не виконала ні своїх обіцянок, ні проголошених програм курсу на Європу і на демократію. Нічого цього немає! Тому Чорновіл досі залишається чи не поодинокою постаттю, до якої ми зараз можемо повернутись і бачити актуальність його ідей і завдань для України. Все абсолютно, що стосується релігійного, політичного, економічного життя – все актуальне і досі - на жаль. На жаль кажу тому, що нічого наша держава не зробила.

         Михайлина Коцюбинська, відомий  український філолог та літературознавець, активна учасниця руху шістдесятників, знала В’ячеслава Чорновола кілька десятиліть і має свою думку щодо того, ким був і ким залишається для України В’ячеслав Чорновіл: «Не будемо говорити високі слова про ідею, відповідальність, тощо. Ти віриш, що так, а не інакше потрібно діяти, віриш у свою дорогу, іди і не звертай з неї, щоб зберегти те, що є найціннішим для кожної людини: гідність і самоповагу і мужність бути чесним перед Богом, собою, співвітчизниками та перед Україною».

         Чорновіл – це уособлення незламного духу. Він жив тим, у що вірив. Попри складні обставини його життя він не зрадив тому, що було для нього по-справжньому важливе. І дай нам Боже навчитися цьому у нього. Жити тими високими ідеалами, тою високою метою, до якої варто стреміти. Це приклад для молодих людей. Бо саме в молодості формуються справжні високі ідеали. І дай Боже, щоб світла пам’ять цього Великого Українця завжди жила в наших серцях і надихала до великих звершень.

01.08.2016 р.

За матеріалами сайту http://www.sde.org.ua

 

Президент підписав Закон щодо додаткових гарантій працевлаштування учасників АТО

 

         Президент Петро Порошенко підписав Закон України № 1436-VIII «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
        
Закон, прийнятий Верховною Радою України 7 липня 2016 року, спрямований на поліпшення соціального захисту учасників антитерористичної операції.

         Зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» розширюють перелік категорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та включають в нього учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

         Зміни стосуються лише осіб, які зареєстровані в державній службі зайнятості та перебувають на обліку як безробітні.

         Реалізація положень Закону сприятиме працевлаштуванню учасників антитерористичної операції, оскільки відповідно до статті 26 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцю, який працевлаштує на нове робоче місце, за направленням Державної служби зайнятості, зазначених осіб, строком не менше ніж на два роки, щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

         Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.

01.08.2016 р.

За матеріалами сайту Президента України http://www.president.gov.ua

 

О.Корнійчук: Я продовжуватиму боротьбу з лісовою мафією

        

 29 липня голова обласної державної адміністрації Олександр Корнійчук разом із військовим прокурором Хмельницького гарнізону, підполковником юстиції Олексієм Стражником здійснили виїзд аби перевірити законність вирубки лісу, особливо цінних порід (дуб, граб), уже на території військового лісгоспу.

         Посадовці перевірили дотримання вимог лісового законодавства в районі села Лисогірка Летичівського району. Олександр Олександрович наголосив, що питання незаконної рубки лісів знаходиться на його контролі і буде заслуховуватися на наступному засіданні колегії.

         «Зараз в області діє комісія. Ми перевіримо не лише законність вирубки, але й чи здійснюється посадка і догляд за молодими насадженнями на ділянках зрубаного лісу», – зазначив голова адміністрації.

         До речі, 23 липня військова прокуратура Хмельницького гарнізону зареєструвала кримінальне провадження за фактом незаконної порубки дубу у лісах Шепетівського військового лісгоспу. «За інформацією від наших активістів, тоді ми зупинили вантажний автомобіль з половником дуба, який вилучено, оглянуто та передано на відповідальне зберігання», – наголосив Олександр Олександрович. Наразі по цьому факту триває досудове розслідування, в ході якого встановлюються усі обставини.

01.08.2016 р.

За матеріалами сайт Хмельницької обласної державної адміністрації http://www.adm-km.gov.ua   

 

 

 

Офіційні
державні ресурси










 

 


 



______________________

____________________

Погода в Ізяславі

_______________________________________________________________________________________
© Ізяславська районна державна адміністрація, 2003-2016
   вул. Незалежності, буд.2, м.Ізяслав, 30300,
e-mail: izyaslav_rda@izadm.gov.ua
 
  Розробка та підтримка: Сектор інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату Ізяславської районної державної адміністрації